Він був упевнений, що знає, кого ненавидить.

Кара — донька чоловіка, який зруйнував його життя. Принаймні так він вважає. Вона для нього — живе нагадування про минуле, за яке хтось має заплатити.

Але правда значно страшніша.

Усе своє життя Кара була не принцесою в розкішному будинку, а полонянкою власного батька. Після його смерті вона отримує шанс почати спочатку, та навіть заповіт стає ще одним способом контролювати її з могили.

Вілл не знає цього. Він бачить лише те, у що давно повірив, і перетворює Кару на мішень своєї ненависті.

Та коли правда виходить назовні, найважче питання вже не в тому, чи зможуть вони покохати одне одного. А в тому, чи можна пробачити людину, яка зламала тебе, навіть не знаючи, ким ти була насправді.