49
Анотація до книги "За очима"
коктейль із нервової інтровертності та підліткових гормонів, приправлений запахом поту самки, до якої відчуваєш дивний потяг, зробив специфічний внесок до юнацького вектору Луки.
Коротше кажучи, хлопчик від коктейлю конкретно поплив, усвідомив, що обличчя його прикрите соціальною маскою, акуратно зняв її і відважно почимчикував у напрямку істини. Як відомо тим із нас, хто трішки шарить у коливаннях людського духу, перший перевал на шляху до істини знаходиться у моменті заперечення усього і вся. Короткозорі душею назвуть це максималізмом, і вірно зроблять, оскільки правда завжди знаходиться на поверхні. Трагікомічний факт: нікому не відоме місцезнаходження наступного перевалу, як і те, чи існує він взагалі.
Коротше кажучи, хлопчик від коктейлю конкретно поплив, усвідомив, що обличчя його прикрите соціальною маскою, акуратно зняв її і відважно почимчикував у напрямку істини. Як відомо тим із нас, хто трішки шарить у коливаннях людського духу, перший перевал на шляху до істини знаходиться у моменті заперечення усього і вся. Короткозорі душею назвуть це максималізмом, і вірно зроблять, оскільки правда завжди знаходиться на поверхні. Трагікомічний факт: нікому не відоме місцезнаходження наступного перевалу, як і те, чи існує він взагалі.
Зміст книги: 5 глав
Останнє оновлення: 29 верес. 2022
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитав на одному подиху, для мене напевно найголовнішим у творі є відчуття руху, дороги, постійно змінюється обстановка, люди, пейзажі - і постійно змінюється і сам головний герой, який сам свою дорогу своїми питаннями робить вузькою, похилою стежкою і читач як його супутник постійно переживає, що протагоніст впаде в яму, яку сам же і викопав. Що краще - жити і не задавати зайвих питань чи шукати, боячись, що нарешті знайдеш відповіді? На мою думку цей твір певною мірою про первородний гріх людського племені - пошуки того пізнання, яке може перетворити життя на пекло.
1/2
Чи існує етична межа, яку людина не може перетнути? Якщо так, то де ці "червоні лінії"? Чи є об'єктивні норми моралі, які у вигляді закону дані людям вищими силами, або це штучно сформованікультурні звички, які виробилися в суспільстві для його ж безпеки в процесі еволюції?
Ці питання поставали перед нами не раз. Постали вони і в тій літній розмові із автором цього твору. Ми дискутували про мораль. Але я не знав, що ця дискусія є для автора важливіша, ніж просто резонерство за кухлем пива. Це пошук. Я не знав, що розмовляю вже не із Святом, а з Лукою, не знав, що ця розмова одна з багатьох подібних, а вони як верхівка айзберга величають ще більшу кількість роздумів, що сховані під водою.
2/2.
"За очима" це не просто твір. Це особистий доствід, одягнутий у художнє вбрання. Це шлях автора через пустелю з "єгипецького полону" у землю обітовану, пошук того Слова, що було
спочатку. Подорож до Мордору своєї душі, щоб зустрітись поглядом із справжнім собою. Як втриматись купи, якщо розумієш, що все твоє Я - це лише мішанина із всіх подій, які з тобою ставалися, виховання, соціального оточення і хоббі, яка тане як масло на літньому сонці.
Якщо Вас цікавлять ці питання, а вони не можуть не цікавити, то сміливо рушайте в подорож. Але візьміть із собою попкорн. Що може бути краще у похмурі осінні вечори, ніж зайнятися пошуками меж своєї моралі?
Нещодавно я прочитав твір "За очима" автора Святослава Франчука.
Головним героєм якого є молодий хлопець який взяв собі за мету знайти відповідь на важке питання "Що є - мораль?". Це питання він пронесе через кожну сторінку книги, задаючи це питання всім оточуючим його людям, але ще частіше собі, сподіваючись в своїй великій подорожі дійти до кінцевої, фундаментальної формули моралі.
У розповіді показано конфлікт окремої особи з суспільством, особистості яка не хоче миритись з загальноприйнятими, прадідівсько-дідівськими, "у нас так прийнято"
правилами. Але на відміну від більшості безпричинно бунтуючий молодих чоловіків і жінок, які лише руйнують старі канони, не пропонуючи нічого взамін, він намагається
знайти альтернативу, той єдиний варіант, який на його думку, виведе людей із неосяжних боліт власного лицемірства, вирватись із систематизованої круговерті подій
і явищ, і віднайти в своєму "Я" власний неповторний стержень. 1/3
З такими думками наш головний герой відправиться в подорож, де зустріне весь спектр персоналіїв суспільсва,
в компанії яких, від продовжить розбудовувати свою теорію, і через відповіді цих персоналіїв на його ГОЛОВНЕ питання, коригуватиме і змінюватиме свій світогляд.
Паралельно він проведе нас по темним, ще ним самим не ходженим, стежкам свого розуму, на яких він буде боротись з власною Тінню, подарує нам цілий всесвіт
яскраво - темних думок і трішки дещо містичних фантазій.
Перше що я хотів би відмітити в цьому творі - це персонажі. Тут ви не зустрінете штучно вирощених героїв, яких створили бо потрібно по задумці, тут персонажі - це особистості, живі люди з якими ми зустрічаємось щодня, ми їздимо з ними в трамваях, ходимо на роботу, сваримось в соціальних мережах, врешті решть дружимо,
зустрічаємось, живемо разом в болоті (болоті - за думкою головного героя) - яке ми і називаємо суспільством.
Друге - це внутрішній всесвіт героя, його соціальний, психологічний і емоційний стан. Автор книги чудово прописав навколишній світ, але ще краще йому вдалось показати той світ, через внутрішні міркування, судження і аналіз героя. 2/3
Третє (і моє улюблене) - це супутник героя Тінь. Я не буду описувати її, і характер її відносин з головним героєм, але впевнений, ви теж полюбите їх постійні сварки.
І останнє я хочу відмітити візуалізацію, автор добре переносить образи на папір. Під час читання я неодноразово відмічав, що зупиняюсь і візуалізую те що описав автор. Іноді навіть в кіно я не бачив перед собою таку чітку і соковиту картинку.
В заключені я можу порекомендувати цю книгу для людей що хочуть не просто зайняти себе книгою на вечір, а хочуть аналізувати, міркувати, шукати відповідь разом з героєм. Це хороший приклад самодостатньої книги, самодостатнього автора. Квінтесенція філософських думок, які для кожного матимуть свій висновок. Крапля моралі, в нашому
анти моральному світі(знову ж таки за думкою нашого головного героя). 3/3
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Часттна 1:
Мораль - то якесь болото, в якому ти мусиш борсатися, пірнати, пити його й випльовувати, пропускати крізь пальці. Воно буде скреготіти на зубах, заліпить тобі повіки і застрягатиме в легенях. Коли ти виберешся на берег, то з залишків загального морального бруду, що зостався на тобі і у середині тебе, маєш зліпити свій власний й неповторний кавелок моралі. Ось така ця книга
Святослав Франчук - сучасний неймовірно красивий мандрівник закапелками прийнятного і неприйнятного. Він замудро вставляє медичні терміни у текст, які я ґуглила щоразу , розширюючи свій горизонт пізнання, відверто виставляє напоказ свою лірику до самогубства. Неприкрито списує головного героя з себе. Він просто голяка перед нами. Ця відчайдушна відкритість зваблює.
Чи можу я бути по справжньому щаслива, якщо в мене нема власної викоханої виношеної системи цінностей? Чи приваблива мені байдужість? Чи зможу я витримувати всі суперечності мисленнєвих процесів безхвостих мавп? І хіба воно того варте. Я б з радістю звідси вийшла. Бувай.
Чому я такий самотній? Чому світ навколо байдужий та ворожий? Чому і мені байдуже? І хто вирішує, де знаходиться грань дозволеного?
Частина 2:
Якщо це хтось колись вирішив, чи можу я стерти цю лінію дозволеного? Гарна зв'язка питань, на які Лука шукатиме відповідей. Мандруватиме Україною та, здебільшого, власними помислами, вестиме балачки з випадковостями. Це не схоже на життя посереднього працівника залізнобетонного виробництва, що в 22 одружився і до 58 працював на заводі, гарно чемно й гідно забезпечуючи сім'ю, а потім вмер від дирок у легенях. Це історія хлопця, який не бачив можливості в задоволенні при відсутності відповідей. Святославові вдається роздряпати сховок внутрішніх запитань та суперечностей. Це не може не відгукуватися кожному та кожній, хто хоча б раз сумнівався в непохитності суспільних, релігійних та законодавчих норм.
Не мені судити про недоліки книги, недоліків є безліч і у всьому, необхідна лише жага їх вишукувань. Читаючи книгу я ці прагнення не відчувала.
Для мене ця книга була про мене. Висновок, до якого доходить Лука наприкінці твору, це та ж відповідь, яку я затвердила в собі , йдучи вниз по вулиці Городоцькій, мляво виплітаючи димні роздуми про власну моральну байдужість і відчуття відсутності. Від цього я відчувала себе менш самотньою. Смертельна подяка авторові
Дякую автору, за пригоду свідомості і таких різних і навіть містичних персонажів. Все як у житті: красиві, часом дивні люди, важливі і смішні діалоги, буття Я. Радий, що прочитав книгу повністю, стільки нових слів, поєднань
Так, українська - мелодійна, автор уміє поводитись зі словами, грайливо і обережно
Усім, приємного читання
Мова митця вправно телепортує Вас у калейдоскоп подій, які проживає головний герой і сповна насичують яскравими образами і картинами Вашу уяву. Рекомендую цю книгу,як путівник по пошуку морального стержня.
Це книга у якій кожен може побачити себе . Занурившись у переживання героя ,ти наче переживаєш особистий досвід і глибокі переживання над питанням ,яке хвилює кожного - сенс нашого буття.
Шлях героя описаний життєво ,глибоко і з ноткою філософії.
Рекомендую до прочитання .
Нарешті з'явилося щось варте уваги!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати