Хвилі, які нас погубили 18+

Спогади... Ми ніколи їх не забуваємо. Ми пам'ятаємо що привело нас до тих чи інших рішень. Пам'ятаємо слова, які дали надію, або знищили її. Різні спогади були викликом для мене, лякали або накривали з головою.Однак найважливіші – всі були пов'язані з НИМ. Мені було десять, коли я втратила голос.Єдиною людиною, яка була здатна почути мою тишу, був Брукс. Він став для мене світлом у темряві, обіцянкою. До поки трагедія не занурила його в море спогадів.
Це історія хлопчика та дівчинки, які любили один одного, але не любили себе.Історія про кохання та невиконані обіцянки. Все почалося з нічника у формі ракети та з хлопчика, який мене не знав. Ми ніколи не забуваємо спогади.