Всеодно ти будеш моєю 18+

Я знав лід задовго до того, як дізнався її ім’я.
Знав падіння, біль і перемоги.
Я звик бути сильним. Звик не відчувати.
Поки вона не вийшла на мою арену.
Вона — фігуристка. Крихка, тиха, зосереджена.
Я — хокеїст. Різкий, впертий, звиклий до шуму трибун.
Ми різні. Ми не мали навіть дивитися одне на одного.
Але я дивився.
Я створив для себе образ поганого, скандального хлопця.
Та поруч із нею мені вперше захотілося бути собою.
Вона — моя зведена сестра.
Моя заборона.
Моя найнебезпечніша слабкість.
Я називаю її “моя маленька” навіть тоді, коли мовчу.
Навіть тоді, коли знаю, що не маю права.
Бо найстрашніше в коханні —
це не заборона.
А те, що іноді відпустити означає зламати себе.