Вогняний ранок в світі дракона 18+

Обожнюю вологе повітря і шум прибою.М’який пісок під ногами, що просочується між пальцями.Особливо — тиха морська гладь вночі.

Лише місячна доріжка кличе й манить — пройтися по чорному дзеркалу хвиль.Відчуваєш, як вода ніжно торкається тіла,і покірно віддаєшся їй.

А потім сидиш на теплому піску —і просто слухаєш тишу.Насолоджуєшся спокоєм.
Сліди пам’яті. Сліди минулого. А може — просто сліди.

Такий світанок не повториться.Палаючий ранок, від якого хочеться починати кожен день.Неможливо ним насититись.Ідеальний.