3 659
Анотація до книги "Витівники"
Історія двох шибенних братів, ще змалечку чубилися хлопці. В обох стосунки зовсім непрості - ніяк не вирішать, чіє з двох має бути зверху. Химерна доля надала братам чарівну силу і зробила з них мольфарів. Але щоб вижити, одному з пустунів потрібно зняти родове прокляття. Фортуна з хлопців посміялась ненажарт, закинувши у світ невідомий і дивний. Та магія примусила братів на це дивитися очима чародіїв. А поки пізнавали хто є хто і значення один для одного в родині, траплялися пригоди неймовірні в них та просто ситуації курйозні. Випадки ті на користь їм пішли, бо поталанило розкритися мольфарам і відшукати своє місце у житті, яке для хлопців відвело пророцтво давнє.
Зміст книги: 36 глав
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКласна книга!!! легко читається!!!!
Інга Вальмор, Дякую! Я дуже радий, що історія прийшлася до вподоби!
Чудова історія. Написано з гумором, простою мовою. Дуже сподобалася. Підняла настрій, дякую))
Щастя, Щиро дякую! Я дуже радий, що сподобалася книга. А теплі відгуки такі і для мене націнніша та найкраща нагорода!
Книга дуже сподобалась .Читається легко. З нетерпінням чекала наступних розділів.Багато цікавих описів і філософських роздумів.Дуже дякую.
Людмила Берчук, Я щиро вдячний за цей теплий коментар! Він надихає та дає наснаги!
Дякую за цікавий та веселий розділ. Ваша книга мені завжди підіймає настрій навіть коли за вікном холодно і сніжно. Успіхів, творчого натхнення, нових ідей і багато постійних читачів.
Лана Рей, Я щиро дякую! Мені приємно чути, що гумор в книжці до вподоби Вам припав. От саме відгуки такі і надихають та спонукають до нових рядків.
О, як же цей розділ дихає! Тут справжній вихор подій, ароматів, голосів і настроїв, наче сам читач на хвильку став частиною магічної родини, що відсвяткувала перемогу над лихом старим. Атмосфера «вечірки» не просто створена – вона відчувається кожною фіброю. Вона дика, щира, химерна, як і має бути в світі, де мольфарки правлять ритуалом, а баби сваряться й сватають на повен голос.
Найбільше вражає не сам сюжет — а живі обличчя. Діалоги хапають за комір, інтонації грають, як струни, і що важливіше — ніщо не звучить фальшиво. Витівка Тараса з п’янким зіллям — це не просто гумористична сцена, а глибше: про спробу залишити слід, проявити себе, хоч і на грані забороненого. Реакція мольфарок — не пафос, а втілення мудрої жіночої сили, яка водночас сварить, пробує на язик і хвалить, коли варте.
А закінчення з дикими звірами, що зачаїлися в кущах, — це вже не просто гарна метафора, а напівказкова візія. Тиша лісу, де звірі мовчки чекають на свою частку магії, ніби натякає — у кожному святі є щось більше, ніж їжа й сміх. Є життя, що об’єднує всіх — людей, духів і звірів. І ще — обіцянка продовження. Далі буде — і ми вже чекаємо, бо цей світ захопив.
Віслон Веймер, Я дуже дякую! Аж трохи зашарівся, коли читав такий приємний коментар. Мені приємно знати, що побачили яскравий, барвистий світ мольфарського життя. Ваша оцінка є важливою для мене, адже вона розповіла про те, як інші відчувають атмосферу книжки і чи вона сподобалася їм.
Цей розділ мене щиро вразив! Найпереше — атмосфера. Початок із блукання в тумані створює відчуття розгубленості й тривоги, немов я сам вийшов із пустки й потрапив до дивного яру, де реальність вже не має звичних меж. Дуже сильний образ — “схили, вкриті ковдрою з язиків вогню” — я майже бачив це перед очима. Це щось глибоко метафоричне й візуально потужне. Момент із блискавицею між пальцями, яка виривається й стає зіркою — просто фантастичний. Я не часто зустрічаю таке поєднання магії й поезії в прозі, але тут це спрацювало ідеально.
Діалог із дідом — це взагалі окрема насолода. Спочатку скепсис головного героя мені був дуже близький: я б теж підозріло поставився до чергового “провидця” після всяких там Кізімора і Загура. Але розмова вийшла жвавою, живою, іронічною. Дід не просто виглядає мудрим — він справді розширює уявлення про світ. Його ідея про “чистилище” як місце очікування нового народження, де не потрібно кожного разу створювати нові душі — звучить не лише цкаво, а й логічно. І це мені сподобалося ще більше — в цьому фентезійному всесвіті є глибина, є своя філософія.
Віслон Веймер, Не знаю навіть, як більш яскравіше передати слова подяки щирої за Ваш детальний коментар. На погляд мій, то найскладніший розділ в книжці, бо трохи філософії дає. Зізнаюся, боявся буде нудно читати замість гумору роздумування ті. Мені приємно, що принаймні вже одна людина відчула саме так світогляд в фентезійний книжці, як я хотів донести читачам. Чудове розуміння Вами алегорій та епітетів у творі, мене вражають і стає приємно на душі від усвідомлення, що між рядків у книжці знайшли той світ, який я уявляю в голові.
Цей текст занурює читача в атмосферу таємничості й містичної напруги, створюючи яскравий образ світу, де магія та природа переплітаються в єдиному ритмі. Автор майстерно використовує деталі – темрява, безлюдність, спотворені дерева та невидимі сили, що керують подіями, – усе це підсилює відчуття ізольованості та незвіданої загрози. Образ вовка як провідника – чудовий символ інтуїції та первісних інстинктів, що ведуть героїв до ключової точки розповіді.
Особливо вражає опис місця, де стикаються стихії – автор передає його майже з релігійним трепетом, вплітаючи мотиви часу, що застиг, і магічних законів, що керують світом. Остання сцена з двоголовим вогнедишним звіром додає інтриги й підкреслює казково-епічний стиль тексту. Це твір, що зачаровує своїм поетичним звучанням і майстерним балансуванням між містикою та пригодою.
Віт Тасик, Це, дійсно, круто!Заглиблюватися корисно!
Дуже цікава книга, свіжий сюжет, було дуже приємно читати, дякую автору, бажаю Вам подальшої творчої наснаги
Людмила Берчук, Я дякую у найщирішій формі! Мені приємно прочитати коментар. Я дуже радий, що сподобалася книжка, від чого радість розлилася в мене у душі.
Схоже, що на нас чекає щось цікаве. Заінтригували... З нетерпінням чекаю на продовження. Безмежного натхнення і багато читачів!
Лана Рей, Дякую! Я намагатимуся прикладати всі зусилля, аби не залишився розчарованим читач.
Цікавий початок. Успіху книзі)
Юлія Богута, Щиро дякую!
Заінтригували... Я вже почала хвилюватись за хлопців. Пишіть швидше продовження. Натхнення та легкого пера.
Лана Рей, Дякую! Я сподіваюся, що то не буде спойлер, коли майбутнього події привідкрию: урвителі ті неушкодженими повернутись мають, хоча й з пригодами, бо в них інакше не буває.
Подобається, як вміло Ви поєднуєте пригоди та гумор. Успіхів та натхнення!
Лана Рей, Дякую! Вважаю гумор - то насіння чарівне з якого потім радість виростає. Тож вирішив додати трохи магії туди, щось на зразок міндобрива рослинам.
Цей розділ наповнений яскравими емоціями і непередбачуваними пригодами. Найбільше радує гумор і братерська підтримка між головними героями — їхні жарти та кумедні перепалки створюють легку, веселу атмосферу. Особливо смішно, коли Тарас намагається "розстріляти" хмару уявним кулеметом або мріє про листяних дівчат.
Тепло відчувається і в зустрічі з дендреоном Макулієм — попри його витівки, він виявляється доброзичливим і навіть допомагає хлопцям знайти таємний шлях додому. Це додає відчуття дружби і надії, що навіть у найнеочікуваніших ситуаціях можна знайти союзників.
А ще надихає магічна атмосфера лісу, де оживають хмари, шепоче листя, а дерева допомагають своїм захисникам. Від усього розділу віє духом пригод і казковості — хочеться й самому опинитися в цьому чарівному лісі!
Віслон Веймер, Для автора любого в якості найвищої оцінки є гарний відгук, добрий коментар. За що Вам щиро дякую, шановний, адже цікаво знати думку читачів.
А що до хлопців - то відомі розбишаки. До того ж ще й Макулія в компанію взяли. От нібито братам своїх пригод замало, то нові їм підкине дендреон!
Поєднання магії, пригод та української міфології створює особливу атмосферу. Дуже цікаво спостерігати за пригодами братів та розгадувати їхню долю! Як авторка фентезійних історій, у яких важливу роль відіграє кохання, мені особливо цікаво читати такі оригінальні сюжети. Автору – натхнення, а книзі – багато вдячних читачів!
Svitlana Anosova, Я дуже дякую! Приємно чути відгуки не тільки читачів, а також авторів - митців пера в різноманітних жанрах, що завдяки натхненню творчому та праці титанічній знаходять місце в серці читача.
Дякую за таку чудову книгу. Завжди хотіла прочитати фентезі про мольфарів і дуже зраділа, коли знайшла Вашу книгу. Я тільки почала читати, але мені вже сподобалось.Чудові головні герої. Успіхів, творчого натхнення та багато вдячних читачів!
я тільки починаю писати і мені буде дуже цікаво дізнатись Вашу думку про мою книгу "Інтригуюче кохання", що теж пишеться в жанрі фентезі
Лана Рей, Мені приємно чути, що сподобалася книжка. Я вдячний Вам за гарний коментар. З творінням Вашого пера обов’язково ознайомлюсь й залишу відгук з враженням своїм.
Цей розділ просто захоплює дух! Сюжет сповнений пригод, напруги та щирих емоцій. Моменти взаємодії між братами і їхня готовність боротися один за одного додають історії теплоти й глибини. Поява Назарчика і його зв’язок із вовками – справжня несподіванка! Автору вдалося чудово передати атмосферу лісу, магії та небезпеки, а також створити яскравих і живих персонажів. Дуже хочеться дізнатися, які пригоди чекають героїв далі! Браво!
Віслон Веймер, Я дуже дякую за ці слова приємні і за оцінку позитивну від митця. Щодо пригод, які чекають хлопців - то думаю, що спойлер не зроблю, коли скажу: “Авжеж будуть! Та ще й чимало комедійних ситуацій, які потішити повинні читача. Адже ті двоє - креативні дебошири. Тому й не може бути по-інакшому в братів!”
Дуже приємна атмосфера гарного минулого коазків! Хлопці чудово вписалися у події навколо і зараз дивують нас новими й новими історіями!
Віслон Веймер, Приємно чути. Дякую за коментар! Обидва парубка - ще ті урвителі скаженні, за ними завжди верби золоті ростуть!
Це справді щось незвичайне: спочатку ми маємо звичайну прозу, яка поступово розгортається, ніби буденна історія. Але вже згодом приходить фантастичний елемент, який змінює все, робить історію набагато глибшою та загадковою. У автора чудовий стиль письма. Він вміло поєднує простоту і глибину, кожне слово на своєму місці.
Нещодавно я теж приєдналася до платформи й поступово викладаю свої твори. Для мене важлива конструктивна критика, тому будь-які зауваження чи враження тільки на користь! Щодо моїх книг — якщо сподобається, коммент та підписка стане приємним бонусом! Мені справді цікаво дізнатися вашу думку, особливо після знайомства з вашими творами.
Анна Акімова, Дуже дякую! Приємно чути думку інших авторів, вони на власний досвід знають, як інколи буває важко віднайти слова, щоб самому приємно потім ті рядки читати.
Поєднання минулого і майбутнього через призму фентезі-книги? Що може бути краще?!
Віслон Веймер, Дуже дякую! Я згоден з Вашим міркуванням щодо жанру фентезі для авторів. Світ цей, неначе пластилин м’якенький. У ньому можна що завгодно поєднати! З метою однією те роблю, аби було цікаво читачеві!
Читальний акаунт вже приїхав!
Віслон Веймер, Дякую! Дуже приємно!
Ох, ну і багато ж за ці три дні крутого вийшло! Бачу наші витівники, які мені чомусь нагадують героїв з Тараса Бульби у сучасній інтерпретації, розвели вже немало історій! Виглядає все дуже гарно прописано, із душею! Поєднання часів, емоцій та різноманітних пригод дуже цікаво контрастує! Залишу ж я Вам також і пораду: замініть крапки на символ тире, так читабельніше буде. Ось символ:" – "
До речі, а може, будемо товаришувати сторінками?
Себто, читати одне одного та коментувати раз в 3-4 дні?
Я також можу нагадувати, адже завжди про це пам'ятаю. Буду радий, коли ми обоє регулярно навідуватимемося на нові розділи одне одного!
Віт Тасик, Чудово, друже! Дуже радий новим знайомствам! Аж розсмішили! :)
Початок інтригуючий, а мова приємна та смачна
Айсі Дора, Дуже дякую! Мені приємно це чути похвалу. Якщо хоч у когось із читачів піднявся настрій, то добре зможу спати уночі, адже розвіяти людські турботи - ось чого саме прагнув досягти, коли писав я розділи у книжці.
Химерна, жартівлива і водночас сповнена глибоких сенсів історія про братерство, випробування і силу долі. Змалечку вони змагалися, боролися, сперечалися, але жоден не думав, що їхні дитячі суперечки стануть прологом до битви з куди більшою ставкою.
Фортуна не просто посміялася — вона перетасувала їхні життя, змусивши по-новому дивитися на світ і один на одного. Чари не даруються просто так, і щоб справді їх опанувати, треба знайти себе. Та чи зможуть брати, звиклі до суперництва, прийняти, що сила — не в тому, хто зверху, а в тому, хто поруч?
До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/dolina-krizhanih-slz-b431367?open_details=1
Вадим Булава, Дуже Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати