Анотація до книги "Війна"
Героїв цієї розповіді зненацька захопила війна. Як довелося виживати в жорстокій м'ясорубці не лише юнакам, а й жінкам, навіть людям похилого віку. Які цінності в них переважають? Людяність чи жорстокість? Вірніть чи зрадництво? А також, як вижити в надлюдських умовах і при цьому залишитись людиною, а не перетворитись на худобу?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтипосилання на пісню "скоро грудень уже"
https://www.youtube.com/watch?v=Nv3pdDywtko
скоро грудень уже... новий рік і морози
Як боляче читати, але це все так.
Лана Сетман, погоджуюсь з вами повністю. Тим більше написано на основі реальних подій. На жаль довелось в оповіданні пом'якшити те, що відбувалось в реалі.
Неймовірне закінчення! Останній розділ — це суцільний екшен, заснований на залізній волі та взаємовиручці. Дуель снайперів та героїзм Анюти, яка врятувала Джона, прописані бездоганно. Рішення дівчини піти в снайпери — це потужний фінальний акорд.
Щиро дякую Вам за цю неймовірно сильну книгу! Ви змогли поєднати страшну трагедію початку війни з непохитною вірою в боротьбу та перемогу. Твір написаний на надвисокому рівні, читається на одному диханні й чіпляє до глибини душі. Дякую за Вашу працю!
Віталій Козаченко, Щиро дякую за високу оцінку моєї праці. Бережіть себе.
2. Цей розділ — неймовірний за своєю динамікою та емоційним напруженням. Від страшного болю на початку, коли дід Василь ховає маленьку Аліночку, до гордості за наших військових та самого дідуся під час ліквідації ворожого об'єкта. Сцена повернення Анюти, спалення техніки окупантів, а потім важкий марш-кидок через ліс тримають у постійному тонусі. Дуже тішить повага бійців до старого розвідника в кінці розділу.
1. Неймовірно потужна глава, яка чіпляє за живе з першої до останньої строчки. Ви дуже тонко показали контраст між мирним життям, планами на майбутнє та тим залізобетонним жахом, який принесла війна. Окупація, втрата дитини, знущання — написані настільки реалістично, що емоції справді зашкалюють. Помста Анюти — жорстока, але абсолютно виправдана, вона захистила те, що залишилося від її родини. Перехід до партизанських дій діда Василя та порятунку наших поранених показує, що українці не ламаються навіть після найстрашніших ударів
посилання на пісню "скоро грудень уже"
https://www.youtube.com/watch?v=Nv3pdDywtko
скоро грудень уже... новий рік і морози
Коментар видалено
Посилання на ролик в другій частині
https://www.youtube.com/watch?v=1iOIQPt4ivI
Початок сподобався. Життєво
Лео Нур, дякую
https://www.youtube.com/watch?v=T83RQh1LEBU
посилання на відео в першій частині
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати