Ми залишаємось в кабінеті сам на сам, він попросив затриматись після наради.. а я? Що я.. Я точно не в собі.. Боже, скільки минуло часу, а мене фізично тягне до нього. Я вся тремчу. Ні Аліно, я забороняю собі думати про це. Він ніколи не дізнається про мою маленьку таємницю.
– Максиме Віталійовичу, вітаю Вас. Співпраця між нашими бізнесами буде максимально вдалою.
– Я впевнений, Аліно Андрієвно, в успіху нашої співпраці. Мене хвилюють інші питання, відповіді на які, я все ще не маю, але отримаю.
Макс підходить впритул і дивиться своїми чорними очима. Я відчуваю те тепло, що колись бігало між нами.. – Я хочу відповідей!

Він це каже із якоюсь злобою і недовірою, це відчутно.. Ковтаю комок, що утворився у горлі і мимохідь помічаю - як же на нього схожа Ксю, коли так само злиться..