Вона вже була на самому піку, аж раптом він різко зупинився.
— О ні, крихітко, — прошепотів він, важко дихаючи. — Сьогодні я не дозволю тобі кінчити без мого дозволу. Я зараз увійду в тебе, тож не розслабляйся. Ослухаєшся — вигадаю для тебе суворе покарання.
Він увійшов плавно, але впевнено, поступово набираючи темп. Його ритм був гіпнотичним: дев'ять повільних рухів і один глибокий поштовх, а потім навпаки — дев'ять глибоких і один повільний.
Притиснувшись до її вуха, він запитав:
— Ну що, подобається ?
— Ні... — задихаючись, збрехала вона.
— А твоє тіло каже зовсім інше, — усміхнувся він. — На кожен мій поштовх воно відгукується. Ти вже вся мокра, з тебе просто тече, наче з водоспаду. Навіть не думай мені брехати. Чи, може, ти навмисно напрошуєшся на покарання?
Вона густо почервоніла.