Еліас Крей — людина, чиє дитинство було зламане болем і жорстокістю. Єдиний друг подарував йому надію — і саме тоді Еліас уперше повірив, що світло ще існує.
Після низки невипадкових подій він зрозумів: світ навколо підпорядковується його волі. Але сила, яка могла творити, обернулася прокляттям. Світло згасло. І разом із ним зникло все, що стримувало його від падіння.
Відтоді справедливість стала його зброєю. Він карав винних, впевнений, що вершить суд. Але чим далі він йшов цією дорогою, тим більш хиткими ставали межі між правдою та ілюзією.
Що таке справедливість? Помста, божевілля — чи лише відображення зламаної душі, яка сама створила і зруйнувала власний світ?