Сварка та примирення

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте.


Злато, ти чому на мене така зла?
— Владику, а не треба було лазити з ким попало.
— Що ти маєш на увазі?
— Давай дурака не валяй, ти добре знаєш, про що я говорю.
— Ти про Надю?
— О, бінго, — сказала дівчина.
— Та ж вона моя одногрупниця і не більше.
— Ти забув додати "колишня одногрупниця" та "подруга".
— Я не знаю, що на тебе найшло, Злато. Я хіба давав привід не довіряти мені?
— А ти подумай добре головою, — відказала дівчина.
— Ти думаєш, що декілька зустрічей із подругою — це той дзвіночок, що натякає на зраду?
— Якби не думала так, то, напевно, не починала б цієї розмови.
— Злато, ти нормальна?
— Цілком, — відказала вона.