В кожній істоті є уламок Творця.
Але не кожен знає, що з ним робити.
Він не прийшов за славою.
Він ніколи не просив цього життя.
Його вкинули в цей світ — фрагмент, вирваний з іншого виміру, з іншої волі.
І тепер цей світ… буде врятований ним, або впаде від його руки.
Його не можна назвати героєм.
Ще й не монстр.
Він іде шляхом світла, бо пам'ятає біль.
Але з кожною смертю,
кожним злом, яке він не зміг зупинити вчасно,
в ньому починає рости щось інше.
Гостріше.
Безжальніше.
В його очах — світ, недостойний прощення.
В його серці — відчай, що ще не загасив останніх іскор надії.
Лишилося одне незрозуміле:
Коли прийде момент вибору — чи залишиться він тим, за ким йдуть інші… чи стане полум'ям, що поглинає все?
— Історія того, хто ніколи не мав стати героєм.
Але може стати Богом.
Або катом.