Шпигунка 18+

- Переодягнися, - каже Левицький, кидаючи мені свою запасну сорочку. Виглядає, наче Бог, м’язи напружені, очі шалені і до безумства красивий.
- Дякую, я поверну.
- Можеш залишити собі, у моєму офісі, щоб я тебе більше не бачив.
- Кирило, - промовляю.
- Все, що заробила тобі відправлять на карту. А коли будеш розповідати, що я з тобою зробив, то не забудь, що ти звільнена ще від учора.
- Дай мені все пояснити! - Щелепа Левицького стискається, а в очах з’являється холод, наче у перший день.
- Це компанія мого померлого брата, і ніхто не сміє робити те, що зробила ти. Дякуй, що йдеш звідси без скандалу і суду, а подрузі своїй передай, щоб шукала нову роботу, хоча не факт що її кудись приймуть. Вільна. - Відвертається він, а мені залишається тільки кліпати очима.

Оце так попрацювала.