Після втрати коханої людини вона замикається у старому будинку, де дні поступово втрачають межі, а реальність перестає бути чимось надійним. Її життя звужується до книг, сигарет та сторінок щоденника, які мали допомогти зберегти розум. Та одного дня записи починають змінюватися. На сторінках з’являються слова, яких вона не пам’ятає. Кімнати зберігають більше спогадів, ніж повинні. А минуле, яке здавалося давно похованим, повільно знаходить дорогу назад.
Що насправді сталося з жінкою, яка зникла дев’ятнадцять років тому? Дехто вважає, що про неї давно слід забути. Але минуле не зникає. Воно просто терпляче чекає, поки його знайдуть.
Чи можна довіряти людині, яка вже не впевнена навіть у власній пам’яті?
«Щоденник самовбивці» — це новий тип книг, поміж сучасною літературою.