У глухому середньовічному селі, загубленому між густими лісами, з’являється вона — дівчина з порізами на тілі й мовчанкою в очах. Вона не говорить, не клянеться в чесноті, не хреститься на людях. Але хворі діти — одужують. Мертві тварини — встають. І ночами з її хижі лунає спів… мовою, яку вже давно мала б забути сама земля.

Коли до села прибуває інквізитор, спалення видається звичайною справою. Він уже знищив десятки відьом — ця буде ще одна. Але щось іде не так.
У її погляді — пам’ять не століть, а епох. Її кров — не лише людська.
А полум’я, яке мало очистити, — прокидається.

Історія про страх, віру, забуті знання… і про те, кого спалити неможливо.