Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно перев’язаний ниткою.