Провчи мене за моє кохання, бо я не можу жити без тебе 18+

Маша підійшла до турнікету, щоб відбитися та пройти через нього, - і їй в цю мить щось показалося дивним, ніби вздовж невидимої лінії паралельно цьому турнікету невидима стіна, прозора, але вона відчувається та ще й трохи тремтить, ніби колишеться листя від вітру, спотворюючи зображення за собою.
"- Треба висипатися, інакше галюцінації почнуться згодом, якщо недосипом зловживати." - Подумала Маша.
Та відбилася своєю перепусткою й пройшла цю кабіну прохідної.
І зразу в очі вдарило різким світлом.
Попереду все було занадто яскраве, а зліва, через прозору стіну, все звичайне, нічого особливого, таке, як і в інших місцях.
Зліва за прозорою стіною звичайні люди йшли на свою роботу.
А перед Машею: відображення тих самих людей, але в якомусь іншому вигляді, немов вони усі перевертні.