Коли Мара вирушає до прибережного містечка, щоб оговтатися після болісного розриву та професійного вигорання, вона очікує самотності — а не близькості. Орендуючи на літо старий котедж біля моря, вона погоджується лише на одну умову, яку ставить його стримана власниця, Еліз: жодних прив’язаностей.

Та літо має звичку послаблювати правила.

Коли довгі дні поступово перетворюються на спільні вечері, відверті розмови й повільне відновлення довіри, Мара починає відчувати те, чого не знала роками — присутність у власному житті. Еліз, сформована минулим розбитим серцем, яке навчило її, що кохання завжди минає, чинить опір почуттям, що зароджуються між ними, навіть тоді, коли сама їх прагне.