Поклик серця
48
Букнет Містика/Жахи Поклик серця

Поклик серця

Альбіна Вишневська
В процесі · 13 стор. · Початок публікації
10
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 2
Анотація до книги "Поклик серця"
- Він праворуч, посвіти ліхтариком у той бік.
З губ Володимира злетів стогін розчарування. А він вважав, що злива йому на користь, лише заплутає сліди. Але не в цьому житті, мабуть.
Сили майже полишили його, чоловік знесилено впав набік та відчув, що вже недалеко його загибель впевнено рухається до тіла.
- Звідки знову цей туман?
- Та звідки я знаю, краще світи уважно, я впевнений, що наш прудкий олень вже знесилений.
- Дзиго, Дзиго, ти де? Не мовчи...
Це останнє, що чув Володимир, коли притискав руку до плеча, повільно втрачаючи свідомість...
- Добре, хлопче, що оговтався, — здалеку до вух чоловіка донісся неголосний старечий голос, — ти в безпеці.
Зміст книги: 3 глави
Останнє оновлення: сьогодні
1
2 дн. тому
2
вчора
3
сьогодні

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вадим Булава
21.10.2024, 11:13:00

Тож мій коментар дещо збився, вибачаюсь, але твір цікавий. Відчувається, як злива, туман і виснаження головного героя створюють атмосферу безвиході. Володимир на межі своїх сил, і ось-ось здається, що все закінчено... Але з'являється загадковий рятівник. Хто цей старець? І як він опинився поруч у такий критичний момент?
Мені подобається, як ви створюєте атмосферу небезпеки і невідомості. Це туман, що приховує ворогів і підсилює відчуття непередбачуваності. Я вже чекаю на пояснення — хто ці люди, що переслідували Володимира, і яку роль у цій історії відіграє старий, що, здається, врятував йому життя.
Дуже захоплива історія, з нетерпінням чекаю на продовження цієї загадкової історії!

avatar
Вадим Булава
21.10.2024, 09:36:40

- Він праворуч, посвіти ліхтариком у той бік.
З губ Володимира злетів стогін розчарування. А він вважав, що злива йому на користь, лише заплутає сліди. Але не в цьому житті, мабуть.
Сили майже полишили його, чоловік знесилено впав набік та відчув, що вже недалеко його загибель впевнено рухається до тіла.
- Звідки знову цей туман?
- Та звідки я знаю, краще світи уважно, я впевнений, що наш прудкий олень вже знесилений.
- Дзиго, Дзиго, ти де? Не мовчи...
Це останнє, що чув Володимир, коли притискав руку до плеча, повільно втрачаючи свідомість...
- Добре, хлопче, що оговтався, — здалеку до вух чоловіка донісся неголосний старечий голос, — ти в безпеці.


До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!




Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/vyaznicya-svtv-b428152

Показати 2 відповіді
Вадим Булава
21.10.2024, 11:11:07

Альбіна Вишневська, Ой, це баг якийсь, вибачаюсь

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше