185
Анотація до книги "Поклик серця"
- Він праворуч, посвіти ліхтариком у той бік.
З губ Володимира злетів стогін розчарування. А він вважав, що злива йому на користь, лише заплутає сліди. Але не в цьому житті, мабуть.
Сили майже полишили його, чоловік знесилено впав набік та відчув, що вже недалеко його загибель впевнено рухається до тіла.
- Звідки знову цей туман?
- Та звідки я знаю, краще світи уважно, я впевнений, що наш прудкий олень вже знесилений.
- Дзиго, Дзиго, ти де? Не мовчи...
Це останнє, що чув Володимир, коли притискав руку до плеча, повільно втрачаючи свідомість...
- Добре, хлопче, що оговтався, — здалеку до вух чоловіка донісся неголосний старечий голос, — ти в безпеці.
З губ Володимира злетів стогін розчарування. А він вважав, що злива йому на користь, лише заплутає сліди. Але не в цьому житті, мабуть.
Сили майже полишили його, чоловік знесилено впав набік та відчув, що вже недалеко його загибель впевнено рухається до тіла.
- Звідки знову цей туман?
- Та звідки я знаю, краще світи уважно, я впевнений, що наш прудкий олень вже знесилений.
- Дзиго, Дзиго, ти де? Не мовчи...
Це останнє, що чув Володимир, коли притискав руку до плеча, повільно втрачаючи свідомість...
- Добре, хлопче, що оговтався, — здалеку до вух чоловіка донісся неголосний старечий голос, — ти в безпеці.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з новинкою!)
З новинкою, бажаю багато читацької аудиторії)
Лія Серебро, дякую, навзаєм)
Дякую за оновлення)
Романа Бекер, гарного настрою)
Тож мій коментар дещо збився, вибачаюсь, але твір цікавий. Відчувається, як злива, туман і виснаження головного героя створюють атмосферу безвиході. Володимир на межі своїх сил, і ось-ось здається, що все закінчено... Але з'являється загадковий рятівник. Хто цей старець? І як він опинився поруч у такий критичний момент?
Мені подобається, як ви створюєте атмосферу небезпеки і невідомості. Це туман, що приховує ворогів і підсилює відчуття непередбачуваності. Я вже чекаю на пояснення — хто ці люди, що переслідували Володимира, і яку роль у цій історії відіграє старий, що, здається, врятував йому життя.
Дуже захоплива історія, з нетерпінням чекаю на продовження цієї загадкової історії!
- Він праворуч, посвіти ліхтариком у той бік.
З губ Володимира злетів стогін розчарування. А він вважав, що злива йому на користь, лише заплутає сліди. Але не в цьому житті, мабуть.
Сили майже полишили його, чоловік знесилено впав набік та відчув, що вже недалеко його загибель впевнено рухається до тіла.
- Звідки знову цей туман?
- Та звідки я знаю, краще світи уважно, я впевнений, що наш прудкий олень вже знесилений.
- Дзиго, Дзиго, ти де? Не мовчи...
Це останнє, що чув Володимир, коли притискав руку до плеча, повільно втрачаючи свідомість...
- Добре, хлопче, що оговтався, — здалеку до вух чоловіка донісся неголосний старечий голос, — ти в безпеці.
До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/vyaznicya-svtv-b428152
Альбіна Вишневська, Ой, це баг якийсь, вибачаюсь
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати