Початок кінця 18+

Моє життя це кошмар... Ні, не такий про який ви могли б подумати. Взагалі я в певній мірі мала б бути щасливою. Я маю маму, тата, вони живі та здорові. Але є щось в мені таке, темне та потаємне про яке ніхто не знає. Навіть я не знаю яка я справжня і я не про ті цитати в тіктоці типу «яка я справжня під час менструації чи овуляції». На перший погляд можна подумати, що я щаслива, постійно усміхнена, мені не бракує уваги від хлопців та мені нема ні до кого справи. Всі ці чотири пункти брехня. Чиста брехня. Інколи, як прямо зараз я не можу себе зрозуміти та свої почуття. Я постійно дратівлива і це не через те, що в мене мали початися критичні або в мене затримка. Ні... Напевно. Просто мені, напевно, в певній мірі просто не вистачає все таки уваги. Уваги батьків. Я розумію, що вони стараються.