У світі Авериса пекло — це не місце. Це структура.
Він не під землею і не після смерті. Він накладений на реальність, як другий шар законів, що просочується крізь міста, пустелі, храми і тіла. Його називають Болючим пеклом — системою вимірів, де кожен рівень існування визначається не вірою і не мораллю, а здатністю витримувати, підкорювати і переживати біль як форму енергії.
Тут магія не відділена від покарання. Вона і є покаранням.
Кожен ритуал має вагу, кожен символ має фізичну ціну. Латекс, шкіра, метал, фарба і шрами — це не одяг і не сліди життя, а інструменти доступу до сил, що проходять крізь душі людей. Чим глибше рівень, тим сильні тим сильніші закони. І тим менше там залишається випадковості.