Я люблю тебе. Ще трохи — і ми одружимося.У нас буде дім. Великий сад. Наші діти бігатимуть босоніж по траві, а я писатиму роман про наше кохання.Я пам’ятаю, що була щасливою.Я пам’ятаю твої карі очі. Пам’ятаю, як вони дивилися на мене.
З любов’ю.
Правда?
Я пам’ятаю, як ти обіймав мене.
Тоді мені здавалося, що ти просто не хочеш відпускати.
Тепер думаю…Чи ти уявляв, як душиш мене цими руками?
Я пам’ятаю, як ти тримав мою долоню.
Я усміхалася, думаючи
Чи хотів ти колись зламати мені пальці?
Я пам’ятаю, як ти готував вечерю.Я захоплювалася тобою.Тепер не можу перестати думати…Про що ти думав, коли дивився на мене?
Я любила тебе, так сильно, що не помічала дрібниць.
Чому всі наші щасливі спогади раптом стали страшними?

Індіє…
Скажи чесно.Коли ти дивилася на мене
Ти теж уявляла, як я помираю?