У місті ходили легенди про Марка.
Одні казали, що він побудував свою імперію з нуля. Інші — що вона зведена на крові ворогів. Ніхто не знав правди. Та всі знали одне: якщо Марк щось вирішив, змінити його рішення було неможливо.
Він не просив.
Він наказував.
Його ім'я вимовляли пошепки. Конкуренти зникали. Партнери ніколи не зраджували двічі. А сам Марк давно перестав вірити в кохання. Для нього існували лише контроль, холодний розрахунок і влада.
Поки одного вечора він не побачив її.
Соня стояла біля панорамного вікна художньої галереї, занурена у власні думки. На ній була проста світла сукня, волосся спадало на плечі, а в очах жила дивна суміш сміливості й ніжності.
Вона навіть не здогадувалася, що за кілька метрів від неї чоловік, якого боялося пів міста, не може відвести погляду.