Мейсон теж трохи отямився. Гарячий хміль пристрасті спав, поступаючись місцем тверезому розумінню того, що сталося. Вона дивилася на нього. Прямо в очі. У голові промайнула панічна думка: що робити? Тікати? Зникнути в темряві коридору? Ні, це виглядатиме боягузливо й ганебно.

Тим часом Омелія, остаточно оговтавшись від солодкого затьмарення, роздумувала: «То це був ти... Усі ці ночі... Це був ти.»

У її душі не виникло ані краплі обурення чи бажання здійняти галас. На це було кілька вагомих причин. Найперша й найстрашніша — Браян. Якщо чоловік дізнається, він вб’є їх обох без жодних роздумів. Але була й інша, таємна причина, в якій вона раніше боялася зізнатися навіть собі