За часів давніх богів, воєвод і князів. Багатостраждальна слов'янська земля чекала героя.Земля стогнала, ліси мовчали, а небеса — ніби забули люд.
Аж ось… прийшов час. Герой з’явився. Точніше — зійшов із печі.
Тридцять років пролежав він там, ніби виростаючи не тілом — духом.
Не воїн, не князь, не чарівник… але доля обрала саме його.

Й ім’я його — ІЛЛЯ.
Син простого народу.
Богатир з серцем, що здатне зрушити гори.
Із силою, що здатна розітнути темряву, мов шабля — ніч.