У ніч, коли імператор Ардан пав, небо розірвалося ревом дракона.

У столиці Дас-Каель заграв вогонь — з палацу здіймався дим, а вулиці наповнилися криками. Та ніхто не чув, як у закинутому храмі під захистом нічної бурі, молода дівчина народжувала спадкоємця. Не спадкоємця престолу — спадкоємця крові.

Дитину, в чиїх жилах текла кров стародавнього Роду Вілх’ярів — єдиних, хто колись уклав Завіт із драконами.

Але імперія вже втратила віру в Завіт. Дракони — знищені. Вілх’яри — зраджені. І тільки одна людина ще пам’ятала істину:
— Колись вони повернуться. А разом з ними — Вогонь.