Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Мій коментар до "Аврори та її фонтану".
Спершу подумала: "Ні, зараз точно не час. Надто світло, надто мрійливо, надто не моє. Я — в темряві думок, і мені не до фонтанів надії."
Але щось змусило залишитися. Один абзац. Другий. І... я вже всередині.
Не помітила, як дочитала. Не помітила, як усміхнулась.
І наче хтось тихо підійшов, узяв за руку і повів у той самий фонтан. Обережно полив душу.
Дякую за це. За світло. За глави-казки. За цю теплу магію слова.
Фонтан надії. Вже сама назва дарує позитив. Як то кажуть, що надія помирає останньою. Аврора і сама є втіленням надії: добра, шаноблива, без заздрісна, щира. Гарна казка)))❤️
Прочитала казку про Аврору і Фонтан надії. Здавалося б, що це просто казка, але насправді з неї можна винести багато повчального. Ось яку мораль особисто я винесла. По-перше, що ніколи не можна здаватися і опускати руки, надія не повинна помирати навіть у найскрутнішій ситуації. А по-друге, що доброта невичерпна, і від тебе не убуде, якщо зробиш добру справу, а навпаки ще прибуде. Гадаю, саме це і символізує той флакончик, що на вигляд маленький, але чарівна вода в ньому не закінчується! Ну іще можу додати, що Аврора нам показує дуже дорослу і мудру поведінку. Незважаючи на те, як до неї поставились мешканці, і що її безпідставно звинувачували, вона на них зла не тримала, і все одно принесла їм чарівну воду.
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМій коментар до "Аврори та її фонтану".
Спершу подумала: "Ні, зараз точно не час. Надто світло, надто мрійливо, надто не моє. Я — в темряві думок, і мені не до фонтанів надії."
Але щось змусило залишитися. Один абзац. Другий. І... я вже всередині.
Не помітила, як дочитала. Не помітила, як усміхнулась.
І наче хтось тихо підійшов, узяв за руку і повів у той самий фонтан. Обережно полив душу.
Дякую за це. За світло. За глави-казки. За цю теплу магію слова.
Фонтан надії. Вже сама назва дарує позитив. Як то кажуть, що надія помирає останньою. Аврора і сама є втіленням надії: добра, шаноблива, без заздрісна, щира. Гарна казка)))❤️
Прочитала казку про Аврору і Фонтан надії. Здавалося б, що це просто казка, але насправді з неї можна винести багато повчального. Ось яку мораль особисто я винесла. По-перше, що ніколи не можна здаватися і опускати руки, надія не повинна помирати навіть у найскрутнішій ситуації. А по-друге, що доброта невичерпна, і від тебе не убуде, якщо зробиш добру справу, а навпаки ще прибуде. Гадаю, саме це і символізує той флакончик, що на вигляд маленький, але чарівна вода в ньому не закінчується! Ну іще можу додати, що Аврора нам показує дуже дорослу і мудру поведінку. Незважаючи на те, як до неї поставились мешканці, і що її безпідставно звинувачували, вона на них зла не тримала, і все одно принесла їм чарівну воду.
Вітаю новинка) Нехай читають)
Юлія Богута, Дякую за добрі слова!)
Вітаю з новинкою. Успіху книзі і вам натхнення))
Ірина Курмаєва, Щиро дякую!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати