Фальшивий отче 18+

Я був видуманим священником без пастви, без дому і чоловіком, що навчився ховати в собі бурі так глибоко, що й сам майже забув, як вони виглядають.
А потім з’явилася вона. Ембер. І однією легко сказаною фразою, одним ледь нахиленим поглядом і тінню усмішки вона розламала ті захисні стіни, які люди роками вибудовують навколо себе. Моє життя стало схоже на старий храм без свічок, допоки її очі — ясні, блакитні — не запалили світло замість вогню.
Я зовсім не готовий був до того, що краса може бути сильнішою за всю мою красу. Я стояв перед нею без свого святого костюма, який був для мене немов обладунок лицаря з Середньовіччя....
Якщо рай існує, я точно побачив його обриси в її погляді. А якщо він ілюзія... то я все одно в нього зайшов. І двері за мною вже зачинились.