Ехо в клітці зі скла 18+

Роджер.

Вона торкалася дерева так, ніби воно було живим.

Я спостерігав за нею крізь об'єктив камери вже третю годину. Елеонора. Її пальці, забруднені в лаку та деревному пилу, обережно обводили різьблення на скрині, яку я навмисно підкинув їй на реставрацію. Вона була зосереджена, її нижня губа ледь помітно тремтіла від напруги. Вона ще не знала, що цей антикварний непотріб — не просто робота. Це капкан.
Коли вона натиснула на приховану пружину і потаємне дно з сухим тріском піддалося, я відчув, як у моїх жилах закипає щось темне і знайоме. Вона побачила документи. Її очі розширилися, дихання перехопило. В цей момент вона перестала бути просто реставраторкою. Вона стала моєю власністю.