Допомога від незнайомця 18+

— Нестерпне дівчисько, — цідить Роман крізь зуби. — Чого ти хочеш?
Він підходить ближче, і я відчуваю, як прохолодна стіна впивається мені в спину.
— Вибачте... Я справді не роблю це спеціально. Воно якось само собою... — шепочу я, намагаючись знайти правильні слова.
— Ти дограєшся, — його голос стає холоднішим. — Я ж попереджав тебе. Я хотів допомогти, а не проблеми розгрібати.
— Я просто не знала, що це все так обернеться.
Роман схиляє голову набік, його очі пронизують мене:
— Ти сама попросила, і тепер відповідай за свої слова. Відступу вже немає.

Його погляд зупиняється на моїх очах, і я розумію: шлях назад закритий.