Вона не народжувала їх, але вибрала любити. Вони знайшли в ній свій дім.
​Ця книга — відверта, зворушлива і надихаюча розповідь про жінку, чиє серце виявилося достатньо великим, щоб стати притулком для трьох дітей-сиріт. Це не просто історія опіки, це історія про те, як розгублені, зранені душі знаходять своє світло, а один дорослий вчинок перетворює чотири окремі долі на справжню родину.
​Авторка чесно ділиться своїм шляхом: від першого хвилювання перед зустріччю до щоденних викликів, спільних перемог, веселих хованок і тепла від маминого борщу. Як знайти спільну мову, коли минуле дітей настільки важке? Як збудувати довіру там, де вона була зруйнована?
​Це книга-подяка. Подяка долі за те, що любов завжди знаходить свій шлях, а сім’ю можна створити не за правом народження, а за покликом