Не згадуй його ім’я після заходу сонця.

Не піднімай очей, якщо зустрінеш його на дорозі.

І ніколи не запитуй, що ховається за стінами замку на горі.

Так говорять у Валешти.

Та легенди мають дивну звичку оживати саме тоді, коли перестаєш у них вірити.

Особливо ті, що терпляче чекали свого часу в темряві.

У маленькому трансильванському містечку, де старі пророцтва досі шепочуться між кам’яними вулицями, одна випадкова зустріч здатна змінити долю назавжди.

Один прийде з темряви.

Інший — зі світла.

А іноді достатньо лише одного погляду, щоб між ними довелося обирати серцем.