151
Анотація до книги "Де твої крила, які так мені подобались?"
Він не зводив з неї хижого погляду, ні зараз, коли знаходився з нею наодинці, ні тоді, коли вони танцювали в одному з людських клубів.
Зовсім як люди.
Здається, він починав все більше розуміти їх, цих ганебних комах.
І усвідомлення це вдарило в його голову, коли він кружляв її, обійнявши за талію. Її рука лежала на його плечі, а інша - в широкій долоні. І було в цьому щось схоже на вічне, щось, що мало бути на рівні фатальності.
Все, що відбувалося між ними, було фатальним.
Зовсім як люди.
Здається, він починав все більше розуміти їх, цих ганебних комах.
І усвідомлення це вдарило в його голову, коли він кружляв її, обійнявши за талію. Її рука лежала на його плечі, а інша - в широкій долоні. І було в цьому щось схоже на вічне, щось, що мало бути на рівні фатальності.
Все, що відбувалося між ними, було фатальним.
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДо ж має зробити темний персонаж щоб і його позбавлено вічності ? Цікаво чи буде продовження ?
Дякую Вам це така чуттєва , ніжна і зворушлива історія . Натхнення вам у подальшому.
Браво. Як чуттєво і так зрозуміло. Дякую.
Марія Любарська, Дякую за відгук) Може колись напишу повноцінний роман з таким сюжетом, а поки маємо що маємо)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати