110
Анотація до книги "Ціна Безодні"
Ізабелла Додд втратила все. Заради коханого Еріка вона укладає фатальний договір з демоном Ізілем, повертаючись з потойбіччя, щоб помститися. Але її шлях вистелений тінями та втратами, а кожна здобута сила має свою ціну.
Детектив Амалія Деркіс тим часом розслідує зникнення, що ведуть її у світ, де реальність переплітається з надприродним.
Чи зможе Ізабелла знайти свою помсту, не втративши себе остаточно? Та чи можливо втекти від долі, коли сам обрав темряву?
Детектив Амалія Деркіс тим часом розслідує зникнення, що ведуть її у світ, де реальність переплітається з надприродним.
Чи зможе Ізабелла знайти свою помсту, не втративши себе остаточно? Та чи можливо втекти від долі, коли сам обрав темряву?
Зміст книги: 14 глав
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗагалом це міцний середній рівень комерційного фентезі з романтично-містичною лінією і з хорошим потенціалом. Найперше, що працює добре — концепт і драматична база. Є договір з демоном, нові сили, заборонені почуття, коханий, що загинув, та ще й детективна лінія з розслідуванням смертей. Це дуже вдале жанрове поєднання: містика + емоційна травма + таємниця. Воно “читається” як формат, який люди реально ковтають главами. Плюс хороший хід — паралельно вести лінію дівчини з демоном і лінію Амалії-розслідувачки. Це додає масштабу історії, а не замикає все в одній голові.
Ірина Скрипник, Дякую)))
Але героїня постійно пояснює, що вона відчуває, замість того щоб це було видно з дій і дрібних реакцій. Наприклад, багато місць у стилі: “мені стало ніяково”, “я усвідомила всю ганебність моменту”, “мені стало трохи легше”, “я поспішно зупинила себе”. Це не помилка, але через постійність це робить текст більш підлітковим за відчуттям і знижує художність.
Ірина Скрипник, Мені було 18, коли я писала!)))
Діалоги — функціональні, але часто неприродні. Персонажі говорять, щоб передати інформацію читачу, а не тому, що так реально говорять люди. Особливо демон — він часто звучить не як істота з характером, а як “голос сюжету”, що пояснює правила світу. Йому дуже бракує індивідуальності в мовленні.
Ірина Скрипник, Я знаю))) Дякую.
Хоча добре виходить створювати атмосферу темряви, втрати, внутрішньої порожнечі після смерті Еріка. Наприкінці кожної глави постійно є відчуття “ще трохи і щось велике відкриється”.
Якщо підсумувати: твір сюжетно сильніше, ніж стилістично. І це хороша новина, бо сюжет придумати важче, ніж відшліфувати мову. Справа лише в кількості редагувань.
Ірина Скрипник, Вітаю. Я навіть не думала друкувати цю книгу, бо писала її дужееее давно, мабуть коли мені було років 18, а мені зараз за 35+. Так, що редагувати, і ще раз редагувати потрібно, але... Я не хочу)))
Події не стоять на місці: переїзд, пояснення сил, внутрішній конфлікт, сцена в душі, потім різкий перехід у детективну частину, нові персонажі, нова інформація. Немає відчуття “топтання на місці”.
Почитаємо. Додала в бібліотеку. Сподіваюсь, жахи тут вказані не для галочки.
Ірина Скрипник, Вітаю. Для галочки)))
На жаль, не завжди настають хепіенди.Життя жорстоке.
Галина Комарницька, Дякую за увагу. Так, і це життя.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати