У цьому світі чисте повітря коштує грошей, справжня їжа лежить за склом, а зношене тіло доводиться ремонтувати тим, що вдалося дістати. Над житлом гудуть витяжки, вантажівки сруть вихлопом просто на тротуар, і хтось обов’язково хоче взяти плату за те, що ще вчора ледве працювало.

Андрій намагається дотягнути до наступного дня без зайвих витрат. Людям особливо не вірить, обіцянки перевіряє й давно навчився прикидати, скільки коштуватиме чергова чужа послуга. Та ще й власна голова останнім часом підсовує якусь мару. Чужі спогади здаються знайомими, тіло пам’ятає більше, ніж він сам, а відмахнутися й зайнятися своїми справами щоразу важче.

Та Андрію не дуже й хочеться знати, що буде завтра, бо треба ще придумати, як до нього дожити…