65
Анотація до книги "Безіменні"
Всі ми маємо таку різну самотність і переживаємо різне кохання. Шукаємо та досліджуємо себе в інших. Егоїстично йдемо по життю в самоті, незнані іншими. А наша юність змушує нас шукати інших шляхів, ламати систему.
Давид хотів саме цього, коли йшов на цю вакансію не пильної роботи. Він ніяк не очікував, що можна так пристрасно писати і що ця робота визначить його майбутнє.
Інга теж не здогадувалася, що її шлях пізнання себе не скінчився і вона може не лише дати іншим заглянути у власне відображення, але й сама знайти у собі нових рис.
Юність повернулася до них, щоб нагадати свою цілющість і жорстокість, воно пробуджує у нас бажання. Питання тільки якими вони будуть.
Давид хотів саме цього, коли йшов на цю вакансію не пильної роботи. Він ніяк не очікував, що можна так пристрасно писати і що ця робота визначить його майбутнє.
Інга теж не здогадувалася, що її шлях пізнання себе не скінчився і вона може не лише дати іншим заглянути у власне відображення, але й сама знайти у собі нових рис.
Юність повернулася до них, щоб нагадати свою цілющість і жорстокість, воно пробуджує у нас бажання. Питання тільки якими вони будуть.
Зміст книги: 8 глав
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитавши це другий раз. Більш повільно, вдумливо, я побачила ті слова, які не бачила у перший раз. про шлюб та дружбу. Остання частина стала більш болючою для мене. Тоді я казала, що згодна з кінцівкою. Але зараз вже ні. Як казав один наш спільний друг "піти завжди легко, важче залишитися та боротися" Хоч Інга мені близька до останнього слова, але те що вона зробила я не можу зрозуміти. Бо вона навіть не спробувала вилікувати свою душу. Їй була треба довга терапія. Хоч здається, що "свої люди" можуть врятувати, повернути жагу до життя. Але усе це ненадовго. Дипресію треба лікувати зі спеціалістом. Так близько ходячи біля Смерті починаєш цінувати життя. Навіть якщо воно сіре та пусте. Бо кожен раз коли я відступала від прірви, у моє життя вривалося щось позитивне. І я раділа, що не зробила той крок.
Сподіваюся ти колись напишеш альтернативне закінчення для мене. Навіть якщо будеш думати, що воно погане та нереальне. Нехай вона живе, нехай зцілиться. Навіть якщо на це підуть роки. Нехай Давид пише свої книжки
Анна Стоун, Дякую за коментар і таку увагу до мого твору!
Авжеж, я погоджуюся з твоїми словами та позицією щодо боротьби.
Але в Інги своя історія. Не варто вважати її слабкою, чи ще якось, вона сильна персонажка, яка мала свої мотиви та переживання, а також довгий досвід.
Це був її протест та крапка у конфлікті з родиною і суспільством. Так неправильно бачила це вона.
Наголошую, що це неправильний шлях, бо її життя принесло б ще купу чудових сцен та текстів. Вона не написала ще те, що принесло б їй щастя і позбавила себе цієї можливості
помітила помилку. Інга взяла стакан який лежав на столі. стакан "стояв". Якщо він лежав, то там вже немає води
Анна Стоун, дякую)
справді не помітила під час редагуванні та вичетці!
Де Інга бере гроші? Вона ж ніде не працює, а ще й Давиду платить
Міріам Міест, неуважно читала)
Вітаю з новинкою!)
Кара Веллс, дякую:)
Вітаю вас з новинкою!
Kalli de Narro, дякую ))
Перечитуючи це знов, я починаю помічати нові деталі. Мені хочеться хоч трохи пожити життям Інги. Жити з кимось, хто розділяє твої захоплення, навіть якщо йому треба буде платити)) Працювати над книжками, іноді щось обговорювати. Навіть без романтики. Я у тому віці коли вона вже не треба. Хоча ти знаєш, що мені не так багато років) Просто щоб поряд був хоч хтось з ким можна поговорити та зробити комусь чаю
Анна Стоун, Розумію це бажання і розділяю його.
Їх стосунки можна тлумачити по-різному і нехай кожен відчуває та бачить у них те, що відчуває, що йому потрібно. Бо між ними є й романтика, але є також і міцна глибока дружба.
Тут зауважу, що авторка мала на миті вкласти у їх стосунки риси тієї взаємодії, які авторка вважає потрібними для формування, будування стосунків дружніх чи романтичних. Авторка хотіла показати, що романтичні стосунки можуть мати і такий вигляд, що вони потребують ось саме такої взаємодії у деяких моментах. Моя справа була — забразити те, що може бути у реальності.
Я рада, що сюжет знову спонукав читати і бачити нові деталі!
Дякую за те, що ділишся переживаннями, думками, а також питаннями щодо прочитаного — я з радістю відповідаю на них і поринаю разом з тобою знову у "Безіменні".
Якщо є книга, що приносить мені біль та радість одночасно. То це вона. Я не можу суб'єктивно її оцінювати. Я не бачу героїв. Я бачу себе. І це добре та погано одночасно. Добре для історії, бо вона настільки жива, що я змогла щось знайти для себе та проникнутися. А погано те, що я занадто сильно у неї пірнаю
Анна Стоун, Мені шкода, що книга приносить біль, але я рада, що історія дозволяє пірнути у неї, а персонажі — відчути їх! Це мета, до якої хочеться доходити у кожному тексті.
Дякую за такий щирий коментар!
Вітаю з новинкою. Прочитала на одному диханні. Хоча історія важка... Особисто для мене. Я відчуваю те саме, що персонажі.. І це навіть лякало. Історія кінематографічна. Я не читала - дивилася!
Знайома з іншими твоїми творами, думала, що буде важко читати, не звикла до стилю. Але це дуже класна історія. Вона вкрала частину мого серця
Анна Стоун, дякую за твій щирий коментар! мені цінно те, що ти сказала. перечитую твій коментар і відчуваю, як серце б'єтьсч сильніше з надією писати й далі тексти, які викликають такі ж емоції. йе ще одна сходинка для мене у вдосконаленні своєї творчості.
дякую за підтримку і увагу до цього твору.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати