Це історія про момент, коли дім перестає бути безпечним.
Про секунду, в якій тебе більше не бачать людиною — лише загрозою.
Про сарказм як спосіб вижити, про травми, які не лікують любов’ю,
і про тишу після — важку, холодну, остаточну.

«Без дзвінка» — оповідання про втрату імені, дому і контролю.

Засновано на реальних подіях.