Півтора року тому я розморозила серце дракона. Тепер у мене є пекарня «Тепла лапа», чоловік, який щоранку краде першу булочку з корицею, і Двері на замерзлих озерах, що раз на рік пускають мене додому до мами.

Але цієї найдовшої ночі Двері мене не пустили.

Бо тепер нас двоє.

А з-за перевалів, звідки вісімсот років не приходило нічого живого, насувається Зима. Сніг, що не тане. Загублена дівчинка з Житомира босоніж у заметі. І Біла Пані, вища за вежу.

Прокляття Ейсгартів ніколи не було прокляттям. Це була ціна угоди. Серце Рейнара тепер тепле, платіж припинився, і Зима прийшла по своє.

Друга книга циклу «Крижаний дракон». Перша: «Наречена для крижаного дракона».