Я хочу написати книгу. Якось раз подумала я у ночі. Так дивно. Хоча напевно тут не є дивним, але чогось для мене дивно. Сьогодні мені додаток на телефоні розповів про те, що я за півтора року прочитала більше ніж сто книг. Сто романів, де існує кохання. Сто книг, і я опинилась у казці. Але я не пам’ятаю багатьох книг які я читала. Просто забуваю і все. Сюжет — цікавий та банальний. Все як у кіно. І знаєте, що саме погане те, що автор кожної книги вкладає свою душу, думки, час і навіть своє життя, а читачі можуть забути. Погано? На мою думку так.
Я не хочу писати так, щоб мої майбутні книги забували....Не хочу. За останній час прочитала багато матеріалу як написати книгу. Але хочу почути від вас. Ваші думки. Як написати таку книгу, щоб потім її не забули?....
З Любов’ю Ваша Незнайомка
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧитала я якось Роздобудько. Так вона радила, якщо ви сумніваєтеся: писати чи ні? Не пишіть! Бо це дуже клопітка праця. Я про те, що ДУМАТИ тут заважає))
А чим погане те що забувають? Ну відверто кажучи, якби я пять разів не передивилась Володаря кілець, і не прочитала б двічі, чи памятала б я його через двадцять років? А Гаррі Поттер? Хіба раз я його читала? Все інше, наскільки б шедевральне воно не було, забувається.
Хоча ні. Є речі настільки відразливі і огидні, які я памятаю вже більше десяти років, і ніколи не читатиму подібне знову. Хочете стати не забутньою? Пишіть як Габріель Віткоп!)))) Виберіть найогиднішу річ - некрофілію, педофілію, і розкрийте цю тему так, як ніхто до вас.
Незнайомка, Якщо знайома людина сказала, а не сторонній читач - то я б не брала до уваги, бо знайомі часто є упередженими ( знаю з власного досвіду). Більше довіряю судженням про власні твори людей, які не знають мене як особистість, а роблять висновок лише з прочитаного.
І взагалі моя порада ні з ким не радитися :) Робіть так, як вважаєте за потрібне. Тим паче, що ніхто вам не розкаже як написати таку книгу) та й навіщо вам чужі думки? Слідуйте тільки за власними думками.
В мене є знайома, яка вже років 20 мріє написати книгу. Хоче щось особливе. А їй до речі вже 40 років. Це я до того, що так можна мріяти усе життя) Тож хочете писати - просто пишіть. А ні, то не каламутьте свою свідомість )))
Скиньте рожеві окуляри!! Тоді може щось і напишете вартісне!!!!
Створіть зрозумілий і дивовижний Всесвіт, який не захочеться покидати.)
Зазвичай автора асоціативно згадують з якимось конкретним його твором, хоча в нього їх може бути багато. Читач в такому випадку може достеменно не пам'ятати сюжету, але він пам'ятає, що там було круто (не пишу, що приємно, бо є ще відділ книг-жахів). Тому, на мою скромну думку, забувати це нормально, враховуючи у якому інформаційно-перевантаженому просторі ми живемо. Якщо твір вже став в асоціативний ряд - то це прекрасний результат.
Хоча мені здається, що тут все-таки питання які цілі Ви перед собою ставите.
Ви не хочете, щоб Ваші майбутні книги забували? Дайте тоді собі чесну відповідь чому. Від цього можна буде хоча б відштовхуватися, адже як написати ідеальну книгу Вам не скаже ніхто, бо і самі не знають. Якісь розмиті поради - можливо, дієва конкретика - хіба що брати і писати, а не тільки мріяти про це.
Вам чесно? Тоді буде реклама і посилання на іншомовну гілку нашого сайту))) Разом із співавтором ми досліджували саме це питання, що таке ХОРОША книга і якщо це неможливо прорахувати, то як наблизитися саме до цього результату? Дати посилання?
Эллин Крыж, Зрозуміла дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати