З якою книгою бачите себе в дзеркалі Яцрес?)

Вітаю, літнетівці ♥

Стало цікаво, чи є у місцевих авторів така собі книга/серія книг мрії? Маю на увазі твір, який вам ну дуже хочеться написати, але ви ще чи то не змогли допуття вигадати сюжет, чи то не наважуєтеся замахнутися. Або ж така книга вже написана вами?) 

Хтось хоче потрапити на одну полицю зі Стівеном Кінгом, мріє про власну "Пісню льоду і полум'я", планує змусити посунутися Е. Л. Джеймс і її "Відтінки" , написати щось автобіографічне або взагалі виділити сторінок чотириста на історію про свого улюбленого кота... Словом, варіанти можна до кінця життя вигадувати. 

Я ж, як людина, бажання писати якої суттєво зміцнила творчість Роулінг, вже багато років мрію створити свій власний магічний (фантастичний, незвичний...) світ. Тільки не щось там примітивне, а з розмахом, як у Джоан (ну, або як у Хеннена). Коротше, додідька я хочу. 

Як зараз пам'ятаю себе восьмирічну, яка читає "Гаррі Поттер і таємна кімната". В якийсь момент я подумала щось на кшталт "от би вирости і написати щось так само крутезне, щоб у всіх подих перехоплювало, як оце в мене зараз". Що головне, то це те, що я тоді навіть мало що знала про славу Роулінг і весь цей ажіотаж навколо її книг. Моє бажання народилося зі звичайного захоплення історією, яку читаю. Тому на питання "чому ти пишеш?" я б відповіла: "бо хочу дарувати емоції" (звісно, причин більше, але ця приходить на думку першою).

І хто б міг подумати, враховуючи, що все, що в мене написане на даний момент, переважно далеке від фантастики й фентезі... Звісно, я люблю всі свої твори і не шкодую, що написала їх, але роки йдуть, а ота дитяча мрія продовжує жити і час від часу тілінькати, як дзвіночок десь у думках, нагадуючи про себе.

До слова, коли вже почала, то поставлю питаннячко до тих, хто читав "Стара жінка-контролер" (а хто не читав, того запрошую до себе на гостину☺).

Як ви дивитеся на перетворення цього твору у повноцінний фантастичний роман? 

Зараз це радше таке собі життєве оповіданнячко з елементами фантастики, написане з ракурсу звичайної людини, головної героїні Ані. Я ж хочу розповісти історію з дзвіниці контролерки. Тобто пояснити, хто вона, чим займається, звідки взялася, чому, маючи стільки можливостей, по телефону справи обговорює (як писали мені в коментарях). Ну, і звісно написати її історію життя та, можливо, історії тих, кому вона допомогла, але вже подати їх другорядно, а не в якості основних. 

Як вам така ідея?)

Цілуночки,

Як завжди ваша НЕ лаконічна Торі