Тільки що дописала останні рядки своєї повісті "Обіймаю тебе крильми". Вона для мене є особливою, тому що це перша моя закінчена робота, яка створювалася безпосередньо на Літнет та в режимі "реального часу", одночасно я викладала її і на своїй сторінці в Фейсбуці. 

  Мені дуже сподобалося так працювати - це реально мотивує не займатися прокрастинацією, а сідати і писати, навіть через "не хочу" чи "не можу". Тому що знаєш - на продовження чекають читачі, і їх важливо не розчарувати.

 Крім того, цей твір став свого роду "першою ластівкою", який довів, що мене дійсно читають, отже вся праця не даремна. Він набрав поки що найвищу  серед  усього мого скромного доробку кількість прочитань - понад 660. Звичайно, для більш досвідчених "літнетівців" ця цифра може здатися невеликою. Проте коли ти тільки починаєш, і бачиш у статистиці одинички, чи взагалі прочерки,  - то 600 - це ого-го :) З чим я себе й вітаю і пригощаю улюбленим морозивом))

Дякую всім, хто читав ( або ще прочитає) цю повість, додавав у бібліотеку, ставив "зірочки". Для мене ваша увага - це безцінний дар!

Я сьогодні, наче грибник у лісі, - коли руки беруть один грибочок, а погляд вже нишпорить у пошуках іншого, так і тут - дописую одну історію, і разом з тим обмірковую нову, що вже "на підході"))

А поки що запрошую до приємного читання:  https://litnet.com/uk/book/obimayu-tebe-krilmi-b152531