Ностальгійне))

Стоїть гора високая,
Попід горою гай...
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай!

Під гаєм в’ється річечка,
Як скло, вода блищить,
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.

Край берега у затишку
Прив’язані човни,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони.

Що пройде красне літечко,
Повіють холода,
Осиплеться з них листячко
І понесе вода.

До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна,
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!..

  Ось такий у мене сьогодні настрій, як у поезії Леоніда Глібова... Перечитую та редагую свою книгу, написану ( страшно сказати вслух)) - шістнадцять років тому!  Це ціле життя, так як, наприклад, після того, як твоя дитина випускається зі школи,  переглядати  фоточки, де вона ще немовля. І так ніжно, наївно, і трішечки сумно... бо "двічі в одну річку не увійдеш", і зараз розумієш, що можна було написати по-іншому, та залишаєш усе, як є, бо то була ти тодішня, а не нинішня.

 Редагую лише трішки мову, певні слова, звороти. Деякі маленькі дрібниці насмішили,  наприклад, "тітка років тридцяти")) А я ж тоді всерйоз так писала...

І трохи сумно, що весна таки повернеться, а от  життєрадісна і наївна юність - уже ні. Добре, що зі мною лишилася згадка - моє "Перехрестя".

Часто запитують, чи повість автобіографічна. Насправді ні, нічого подібного у моєму житті не було. Проте деякі  герої мають своїх реальних прототипів))

М.К. , якщо раптом ти мене читаєш - привіт! :)

https://litnet.com/uk/book/perehrestya-b151219

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Перший Портал завершено! (чому такий фінал?)
Цей допис матиме дві частини: запрошення для тих, хто ще не читав «Портал у Гріх», і думки про фінал для тих, хто вже прочитав. ПЕРША КНИГА З СЕРІЇ ПРО (НЕ)КНИЖКОВИХ ЧОЛОВІКІВ ЗАВЕРШЕНА! Повний текст на сайті.
✨️ Візуали ✨️
❤️ ​Візуали до "СТАВКА НА ХИЖАКА" ❤️ ❤️❤️❤️ Уривок: — Якось ти запитала, навіщо ти мені, — кажу, тримаючи її обличчя в долонях, — Я тоді не відповів тобі. Але, здається, нарешті готовий зізнатися. Вона
Типурецензія: «у напрямку неусвідомленої радості»
Ольга Инка Або як українська бабуся підкорювала Францію, поки французи намагалися вижити. Знаєте, я вже звикла, що книги можуть бути різними. Романтика, детектив, комедія, драма, містика — обирай собі жанр та насолоджуйся.
❤️ Нарешті! Моя новинка «моє небо в твоїх шрамах» 
Ну що, мої любі читачі, стартує новиночка! ❤️❤️❤️ Нарешті, нарешті до мене повернулося натхнення до цієї історії! Уявляєте, ще у 2020 році я написала перші чотири розділи й залишила їх у чорновиках. Потім майже щороку
Це якась гра
300 ескізів. 5 образів. І лише одна година. Тео зовсім не планував присвячувати свій день моді, але схоже, у його батька були інші плани. Новий офіс, несподівана зустріч із Кріс, пошуки ідеальних образів та адреса, яка поки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше