Улюблені письменники . Вікторія Токарєва

   Мабуть, у кожного з нас є улюблені автори, твори яких можна перечитувати незліченну кількість разів, щоразу все одно знаходячи для себе щось нове.

  Для мене один із таких "літературних авторитетів" - російська письменниця  і сценаристка Вікторія Токарєва. Її твори - це саме той випадок, коли, читаючи, хочеться й собі писати ТАК - чітко, просто, але дуже глибоко.

 Як вона говорить про свого педагога у оповіданні "Мій майстер" : " Ми з Валею йдемо назад пізно. Повертаємося тим самим шляхом, що й прийшли : вниз  дерев'яними сходами. Місточок. Цвинтар. Церква. Вдалині  стукоче електричка.  Мене трішки морозить, скоріш за все через нетерплячку. Мені хочеться НЕГАЙНО стати кращою, талановитішою. написати щось таке, від чого б усі здригнулися й озирнулись.

  Чому мене навчала Виноградова?  Нічому.  Але ось цей стан могла викликати вона одна. Як екстрасенс, встановлювала невидимі долоні над моєю головою, і все волосся дибки, і мозок дибки, все в мені прагнуло кудись вгору, у інші вітри та води, де ОДНА любов, ОДНА справа, ОДНА мораль, де сам Господь Бог ходить босоніж в одязі з мішка. "

І ще цитати Токарєвої ( переклад скрізь мій):

"Звідки це бажання першості? Мабуть, подолання страху смерті, інстинкт самозбереження. Виділитися будь-якою ціною і тим самим зберегтися. Ні!  Увесь я не помру..  А інакше не зрозуміло. чому всі хочуть бути першими. Чи не все одно..."

"Я помітила, що коли вдається - вдається відразу. Або не вдається ніколи. Якщо колеса буксують - не чекай. Іди в інший бік. Значить, небо не хоче".

"У мене є особливість: не любити своє життя. Можливо, це походить від знаку Скорпіона, що сам себе пожирає... Але зараз, у цю хвилину, моє життя здається мені піднесеним і осмисленим. Краще бути жертвою, ніж катом. Краще, хай тебе, аніж ти."

А ви записуєте для себе цитати улюблених авторів?