Додано
17.02.19 18:46:45
В очікуванні продовження: "так" чи "ні"?
Вітання!!!
Спало мені на думку питаннячко до читачів: як саме вам більше подобається читати твори? Тобто краще, коли потрібно чекати кожну нову частину, чи коли твір вже завершено?
З одного боку, книга в процесі написання - це свого роду інтрига. Та коли автор з тих чи інших причин сильно забарився з продовженням, стає не так і весело. Особливо, якщо твір дійсно припав до душі.
З іншого - повністю викладена книга є гарантією того, що закінчення книги не стане загадкою на кілька тижнів, а то й місяців (або взагалі не викладеться автором, бо натхнення зникло, чи йому так раптом захотілося). Та в такому випадку зникне отой період очікування, коли читач сам може подумати й поуявляти, що ж буде далі.
Вікторія Токар
298
відслідковують
Інші блоги
Друзі!❤️ Залітаємо на сторінку Адріана Анжелворда , відкриваємо його твір Чому горить амбар? , вмощуємось зручніше, і насолоджуємось read-терапією ❤️❤️❤️
А що я підготувала?) Вірно! Знижки!) Її зведений жах - Забирайся з моєї спальні! - Зведений брат не думає йти.
- У цьому будинку немає нічого твого чи твоєї матусі, раджу це запам'ятати! - Він не приховує зневаги до мене.
-
У "Втрачених" не написано ще і 10 сторінок, але вже є 150+ прочитань. Та хіба ж це не може не тішити мене?! Урааааааа!!!
Натхненно пишеш книгу... Ночами не спиш... Переживаєш за кожну сцену, діалог і навіть за паузу між репліками. І от воно — твоє творіння, нарешті, в мережі! (◔◡◔) Думаю, все це вам знайоме) Але далі, як на мене, починається
Рецензія на роман Дієз Алго «Рука, що гойдає колиску » 269 сторінок В рамках Безстрокового Марафону Тетяни Гищак Переді мною роман, що залишає в серці ту ніжну зворушливість, яку не часто відчуваєш
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНевеликі твори люблю читати відразу, великі тільки тоді частинами, коли є регулярна викладка, тому вдячна тим авторам, які пишуть з якою періодичністю викладатимуть твір,і слідують графіку, хоча сама так не зробила, а треба було б.
Tory_Chameleon, Мені здається, це хороша ідея - і читач розумітиме, коли буде наступна частина, і автора це дисциплінує, не дозволяє лінуватися, бо читачі чекатимуть.
Я з радістю прочитаю завершений твір, але навіть коли дуже цікавий, то можна прочитати з ніч, але треба спати))) тому я за частинки(правда великі); буває таке, що автор додає рідко, то забуваєш, про що і читав, але якщо твір цікавий, то згадую))))))читаю попередню главу)) . Є на літнеті твори дуже великі на 600-700 сторінок- то чи взялася я б читати спочатку? Можливо, але прогортала б сторінки, шукаючи лише відповідні діалоги чи описи, відповідно втратила б якісь інші) Тому "ЗА" за частинки. НАТХНЕННЯ У НАПИСАННІ І ЧАСТИХ ПРОДОВЖЕНЬ!!! ХАЙ НЕ ПОЛИШАЄ МУЗА!!!! З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮ ВАШИХ ТВОРІВ!)))
Olena Kogut, Дякую)
Ой, знаєте, я отак і звиичайні друковані книги, буває, читаю))) Прочитала половину, а тоді справи з'явилися і все - поки повернешся до твору, вже й призабула що там було та як...
Маленький твір краще щоб був завершеним.
А от великий краще частинами, щоб не страшно було приступати до нього.
(Це для мене. Чув, що дехто чекає завершення і великих творів).
Анатоль, Тут я з Вами погоджуюся.
До того ж, якщо великий твір викладається поступово, то з'являється певна інтрига. Знаєте, як в серіалах: серія на найцікавішому зазвичай завершується. Головне, щоб автор чекати не змушував по кілька тижнів.
Коли твір завершено. Лише іноді читаю під час написання.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати