Єднаймося!

Шановні автори! Нас вже точно є 500 на цьому порталі, але тут дещо незручно спілкуватися, як на мене. Тому, ви знаєте, була створена група у Фейсбуці "Автори LitNet", та , я так розумію, мало хто про неї знає. А ще не усі слідкують за новинами, подробиці усе у тій же групі ФБ.
Тому, хто ще не в курсі, запрошую до групи! Будьте у курсі всіх справ, спілкуйтеся, дізнавайтеся чогось нового та, найголовніше, беріть туди з собою друзів!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Таня Саміло
23.01.2019, 15:53:26

Щойно запросила друзів з фейсбуку на сторінку. А чому Ви, Ірино, посилання не вставили в тему на сторінку?

Показати 3 відповіді
Ірина Ярошенко
23.01.2019, 23:31:15

Дякую, навзаєм!

avatar
Олена Когут
23.01.2019, 10:31:31

Так це правда, я трьом авторам з Літнету давала посилання на групу і СУП, бо про таке не чули, треба, напевне, і в інста якось повідомляти.

Показати 3 відповіді
Таня Саміло
23.01.2019, 15:46:14


Olena Kogut
, І вже ж результат!)

Інші блоги
Цікаво, чому не перевели годинник?
Вчора, між 23-06 і 23-30, переглядала статистику прочитань і помітила, що доба на Букнет вже закінчилася. Хто знає чому?
Іноді ми так прагнемо втекти від реальності...
Іноді ми так прагнемо втекти від реальності, що перестаємо помічати, як самі стаємо частиною чиєїсь історії. Емілія звикла ховатися між книжковими сторінками. Там було безпечніше, ніж у світі, де люди йдуть, обіцянки не
За крок до розв'язки
За крок до розв'язки: нова глава і п'ять кроків до фіналу Привіт! 25-та глава вже доступна на сайті. Скажу чесно — події там набирають таких обертів, що під час написання мені самій доводилося нагадувати собі дихати.
B O O knet челендж: створи костюм для Ш І
Вітаннячка, мої любі! Вітаю з Геловіном! Хай буде не страшно, а весело та солодко! Скрізь довкола яскраво та святково. Майже скрізь літають привиди, відьми та поважно ходять вампіри та вурдалаки, але! ми усі забули про нашого
Знижка на "Друга брата" і дві гарячі новинки
Сьогодні діє знижка -15% на книгу “Друг мого брата”. – Ми цілувалися? Ще кілька секунд Іван просто витріщався на дошку перед собою, ніби сподівався, що час зупиниться. Я спостерігала за цією паузою, і в голові
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше