Чи публікуватися в журналі?

Нещодавно зіштовхнулася з тим, що публікування в різноманітних журналах то є досить клопітка праця. Спочатку потрібно написати оповідання, вміститися в усі оті рамки, що тобі пропонують аби журнал захотів тебе публікувати. Відредагувати, підібрати тематику, щоб сподобалось читачам, і тебе хоч трошки та й помітили.

Врешті-решт надсилаєш того невеличкого творика до декількох альманахів, його розглядають енну кількіст часу неначе ти їм відправив рукопис. Але згодом все-таки отримуєш відповідь про те, що вони згодні тебе опублікувати, твір їм сподобався. 

Ти не в собі від щастя, стрибаєш по всій квартирі, вже телефонуєш родичам, що тебе публікуватимуть у журналі і всі ледь не святкують це у великому колі знайомих тадрузів. Але потім починається найцікавіше.

Редактор журналу починає сповіщати тебе про деякі деталі, яких до цього ти аж ніяк не відав. Аби тебе надрукували, тобі потрібно або ж купити один з попередніх примірників альманаху, а потім ще й той, в якому буде твоє опопвідання. Але тобі байдуже. Ти погоджуєшся на все, адже тебе ВИДАВАТИМУТЬ! це ж круто! 

І тут починається чекання. Нестерпне чекання, коли ж вже нарешті світ побачить твоє оповідання. Справжнє. На папері. Проходить місяць. Другий. Ти ледь не щодня відсилаєш листи редактору, та коли вже буде той бісовий журнал із сторінкою ствого твору. Ти завбачливо передплатив абонплату на журнал ще міцясь тому, адже редактор сказав, що у вересневий випуск вони не встигнуть втиснути оповідання,а  от у жовтневий точно. Саме тому ти відправляєш ще декілька оповідань в надіїї, що вони надрукують їх ще і в листопадовому і в грудневому випусках. Адже ти передплатив абонемент. 

І ось нарешті, така довгоочікувана зустріч. Обгортка посилки розлітається на шмаття за лічені секунди. Довгоочікувані чотири випуски: вересень, жовтень, листопад, грудень. Зміст першого журналу, як і передбачалося свідчить про те, що оповідань тут немає. Далі. Жовтень. Ось! Всі три оповідання в одному випуску. Швидкий перебіг очими і вже декілька помилок у самих текстах і атобіографії автора. 

А як щодо  інших двох? Жодного натяку на те, що там є твори. Чотири оплачені журнали і публікація лише в одному з них. Але таким чином за рахунок самого автора можна розповсюджувати багато примірників, а от судячи із тиражу, невелика кількість людей реально зможе побачити твір. А якщо бути чесним, то помітити сторінку чи три в усій тій купі аторського різномаїття, дуже важко.

От в мене і питання: чи варто друкуватися в альманахах? Тим паче, що після видання, твір вже не може бути задіяним ще десь.