Іноді здається, що можна просто зачекати. Не поспішати. Не втручатися. Не приймати рішення. Але життя влаштоване інакше. Навіть коли ми нічого не робимо, час усе одно рухається вперед. І дуже часто саме наша бездіяльність

Одна з речей, яку я найбільше люблю у фентезі, — це відчуття, що світ не обертається навколо головного героя. Що десь далеко люди будують міста. Ковалі працюють біля горнів. Капітани виходять у море. Правителі приймають

Голосування за обкладинку! Допоможіть мені обрати обкладинку для моєї нової книги «Траса для двох». Який варіант вам подобається найбільше? Напишіть у коментарях номер обкладинки або просто поділіться своєю

Моя пантера з іншого світу В новій главі нарешті познайомимося з головною героїнею))) ​Бути принцесою в Антеріоні — це дика відповідальність і хронічний стрес. Мій народ визнає тільки силу. Не вмієш епічно наваляти

«Коли порив вітру гасить останню свічку, а тіні на стінах починають жити власним життям, знай — час настав. Вони прийшли по свої борги». Відчуваєте це раптове коливання повітря? (⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠)