Додано
10.08.18 11:51:29
Потренуємося? Вправа для письменників №1
Придумайте головного героя
Герой повинен мати свою мету. Краще за всього він розкривається через діалоги та дії. Не обов’язково писати, що людина була охайною. Достатньо в деталях описати, як вона вирівнювала рушники та витирала усі пилинки.
Вигадайте яскравого та харизматичного героя. Вік, стать, статус — не мають значення. Опишіть його риси характеру, зовнішність та звички. Покажіть персонажа у 10–20 реченнях.
Холод Влада
5197
відслідковують
Інші блоги
Всім привіт! Сьогодні у мене діє знижка 25% на гарячу літню історію "Як дві краплі"! Якщо ви ще не знайомі з Іллєю і Владом, то зараз саме час це виправити! Хто із них зрештою завоює серце Єви? На вас чекають: ☀️ неймовірно
Дан вислухав те, що йому сказали по комунікатору, і трохи винувато подивився на неї. – Пробач, але тобі доведеться піти. Марко хоче зараз сюди прийти разом з іншими нашими друзями. Я до останнього не був упевнений,
Я довгий період не писала - декілька місяців мовчання. Складний час, життя у Києві, внутрішні родинні негаразди… Усе це накопичилося гуртом і ніби зачинило мене за важкими темними дверями від натхнення. Я неодноразово
Пригоди Володимира Вірного у «Між двох світів» продовжуються. Цього разу настала черга Володимира розповідати. Що може здивувати дракона, який прожив майже тридцять тисяч років? Можливо, історія людини, яка
— Карета подана, мадам. Шолом натягуйте, синьйорино. Зараз лупоне так, що заллє за комір. Я з жахом подивилася на цю сталеву ревучу махіну. Я ніколи в житті не їздила на мотоциклі! Але над нами вже гримнув такий сухий, оглушливий
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОксанка любила їсти сільодку с хвоста. Бо риба портиться з голови. Крім того, Оксанка заїдала сільодку хлібом. Бо хліб усьому голова. Оксанка не чистила луску на рибі, бо це на її погляд була марна трата часу. Є діла важливіші за це. Наприклад думати про Созвєздіє Риб, откуда поступає сільодка на ринок. Кості з риби Оксанка не обирала. Бо не було сил. Усі сили і енергію забирало Созвєздіє Риб, яке живилось думками про себе, щоб свіжа сільодка завжди поступала на ринок. Такий круговорот собитій. Світ крутиться вокруг Оксанки.
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Всі мої герої добрі. Негативних нема.
І хочуть всім добра.
От тільки розуміння в них різне, що є добром.
Віктор Полянко , А як же ще показати їхній позитив, не промиваючи кісточок...
Баба-Яга. Планета Таір
Одного теплого літнього вечора цвіли квіти, та їх запаморочливий запах огортав Бабу-Ягу. На галявинці, оточеній темним хвойним лісом, немов щільним непрохідним кільцем, стояла дерев'яна хатинка на курячих ніжках. Біля хатинки стояв накритий стіл з самоваром та медовими пряниками, а поруч була зручна лавка, вирізана з цілісного стовбура дуба. За столом пили чай Баба-Яга та її вірний друг - чорний кіт Василь. Бабі-Язі хоч й було років за триста, вона могла приймати будь-який вигляд. Іноді вона виглядала молодою дівчиною з довгою косою та вороном на плечі, а іноді бачили її жінкою похилого віку з довгим волоссям та сивиною в скронях. Баба-Яга була одягнена в синю лляну сорочку, довгу фіолетову спідницю та на її плечі була накинута тепла в'язана хустка з козячої вовни, адже вечоріло вже. Зла вона не була, частіше шкідлива, буркотлива, але не зла та була дуже цікавою. Хоч у неї й був напис на дерев'яній дошці, яка була прибита до кілочка з осики біля хатинки, що вона допомагає за гроші, та навіть розцінки були написані за меч - кладенец, за прокат чарівного клубка, але скоріше це було зроблено, щоб її не турбували.
Крися , добрий світлий образ Баби-яги вийшов))) казково-солоденький Х)))
Сильним ударом чобота Агнет вибила двері з кабіни свого залізноступа і декількома спритними рухами опинилась на верхівці його "грудної клітини". Вона з'явилась з стовпу диму немов валькірія. Хоча її погляд на зусередженому обличчі був більш гострий за спис будь якої міфічної войовниці.
Екстрена команда вже облібила бойову машину немов мурахи, пшикаючи піною то тут то там.
Ігноруючи подану руку, вона декількома величезними кроками злізла з броні заваленого на спину велета. Хоча ліве стегно нестерпно боліло, юний пілот не зупиняючись рушила до затінку від будівлі ангару. Звідти назустріч дріботів вірний Хайнц.
-Фрекен Кранц! Фрекен Кра...
-Старий, - вічливо, але твердо зупинила його дівчина, - все добре. Кіфер?
-На своєму місці, - спокійно відповів слуга, що різко зупинився перед нею немов від удару.
Агнет відчула легкий укол совісті, але почувши, що буркотіння за спиною стало майже нечутним і рівномірним, заспокоїлась і намагаючись не шкутильгати пішла далі.
Daniel Woolf , =)) у вас добре виходить))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати