Чи всі історії повинні закінчуватися хепі ендом?
Я сьогодні виклала початок свого третього роману. Запрошую до обговорення авторів. Як ви вважаєте, чи всі історії повинні закінчуватися хепі ендом. Я може рік назад прочитала один відомий роман(з етичних міркувань не буду називати його назву), де юнак мав 5/6 паралічу тіла. І він прийняв рішення зробити евтаназію. А потім закохався в дівчину-доглядальницю. Я весь роман так сподівалася, що він відмовиться від свого рішення, можливо, не стане на ноги, але продовжить боротьбу. А він просто "звільнив її від страждань" (за його словами). Я потім три дні не могла прийти до тями. Так мене вразило закінчення роману. Можливо, це і вірне рішення, але так хочеться казки...
Що скажете з цього приводу, автори з досвідом? Можливо, в когось є подібні роботи? Як читачі реагують на такі твори?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтияк відповідь на питання у заголовку: ні не всі. бо є такий жанр як трагедія, там читача ще до початку прочитання попереджаються, що кінець буде сумним. в драмі, коли присутній критичний конфлікт інтересів, згідно зі сподівань все може закінчитись тільки для однієї сторони - ви це називаєте хеппі ендом?
ну тобто, ось нещодавно вийшов фільм "війна нескінченності", суть якого, що персонаж прагне винищити рандомну половину населення всесвіту, бо переконаний, що це врятує другу(можна довго сперчатись, наскільки це логічний і дієвий задум, чи були засоби досягти його мети простіше і конструктивніше, але суть в тому, що цю мету можливо зрозуміти). і в кінці фільму СПОЙЛЕР СПОЙЛЕР СПОЙЛЕР йому це ніби-то вдається КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРУ. для нього це хепі енд. для світу це, можливо, також хепі енд. але постраждали зцілілі персонажі. для них це хепі енд? що хепі енд для одного читача - то сумний кінець для іншого. а бувають і такі люди, що люблять сумні кінцівки. а бувають, що не люблять хепі ендів. а ще такі, що більше уваги приділяють динаміці кульмінації, а кінцівка для них лише логічий висновок. всіх цих категорій читачів приблизно однакова кількість. їм усім не догодиш.
paniOtojbo, Повністю з вами згодна! Звичайно, автор сам вибирає кінцівку!
З кожним твором автор стає більш загартованим та робить зі своїми героями більше, ніж дозволяв собі у минулій книзі))))
Хеппі має бути доцільним, а не штучним, аби догодити собі, читачу, ще комусь. Якщо він лягає, ок, нема питань. А якщо ні, то краще вбити)))))
Лія Щеглова, Дякую за вашу професійну думку! Мені дуже приємно отримувати ваші коментарі в своєму блозі та спілкуватися на цій платформі! Згодна! Автор сам пише свої історії, але, інколи, так шкода, що головний герой чи героїня гинуть! Смертей нам вистачає і в реальному житті! Це просто моя думка! І не всі можуть з нею погодитися! Але вона заслуговує на існування! Успіхів вам!
Скажу як читач: хеппіенди чомусь не люблю (не знаю, щось особисте?)) Крім окремих випадків. Між Марло і Ґьоте надам перевагу тому "Фаусту", де хеппіенд, бо це питання принципу :)
А взагалі більше схиляюсь до варіанту "автор повбивав героїв, та залишив за ними моральну перемогу". Щось на кшталт хемінгуєївського "Людину можна знищити, але не можна перемогти"))
Доброго дня!
Я люблю читати з гарним фіналом. Здається я теж читала цей роман та сподівалась на щасливий фінал, але... Дуже тяжко це прийняти. Можливо, якщо в нього був наглядач-хлопець, який став його другом було б краще. Він мог би говорити, а той записував та вести бізнес, писати книгу та інше. Але це все домисли..
Крися, Згодна! Знаєте, я дуже люблю своїх персонажів, тож, мабуть, не зможу заподіяти їм шкоди. Та й кожному з нас хочется, щоб будь-яка історія закінчувалася щасливо! Дякую за коментар! Успіхів вам!
Читачу приємніше щасливий кінець, але нещасливий залишить глибший слід, надовше запамятається.
Анатоль, Згодна! Дякую за коментар!
Особисто мені більше до вподоби, коли історія має гепі-енд. Але я не вважаю, що всі твори мають конче закінчуватися добре, адже ця невизначеність підсилює інтригу. Крім того, коли немає гепі-енду, це більше змушує читача замислитися над тим, що хотів сказати автор.
Віктор Полянко, Згодна! Але мені, як жінці, завжди хотілося, щоб все закінчувалося добре! Та й друзі-автори, які прокоментували мої записи нижче, говорять, що читачеві, а тому і видавцеві подобаються історії, які закінчуються хепі-ендом! Звичайно, ваша думка має право на існування, бо кожен автор бачить історію по-своєму, а читачі сприймають її так, як подають автори. Але думаю, що потім нас просто завалять негативними коментарями. Хоча...
Бувають погані енди. Колобка з'їли, Христа розіп'яли.
Але читачі таке не полюбляють. А видавці (що досить зрозуміло) орієнтуються на їх вподобання.
Алекс, Дякую за коментар! Я так і думала!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати