Останнім часом я уважно слідкую за великими спільнотами авторів, зокрема в фб - "Пиши" чи в телеграмі " КАА". Там дуже часто публікують різні прийоми для написання хороших праць, різноманітні тренінги-курси, поради відомих письменників, тощо. Часто-густо вискакують настанови : як будувати твір, прописувати сюжет, героїв, локації і все в цьому роді. Також є різні вправи для розвитку письменницького мистецтва і бла-бла. До чого це я ? А до того, що мені цікаво - наскільки багато людей складають спочатку кістяк твору, прописують план чи схему, складають окремі портрети персонажів - і головних, і другорядних, знають наперед кожну сцену ? Чи не втрачається душа твору, якщо його так технічно розкладати по поличках ? Поділіться своїми хитрощами.
Скажу про себе - не складала планів ніколи ( тому так по-ледачому нерегулярно й пишу ), не складала схем, невпевненна в епілозі, не вирахувала чіткий момент кульмінації і не всі сцени вже знаю ( може щось прийде в голову під час написання). Пишу, бо пишеться і коли пишеться. Головний секрет - музика, відсутність відволікаючих факторів : інтернет, чоловік, друзі, інші люди та ще, найголовніше, хвиля натхнення.
А чим користуєтесь ви ? Як це працює ? -/+?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, Ви нагадали мені, мене саму, кілька років тому: ледаче написання, відсутність відволікаючих факторів :))))) таке інше:))) Вже три роки, як мене надихає відсутність різного роду болячок в моєї дитини:)) Перший розділ роману на конкурс "Сучасна Попелюшка" друкувала вночі, осліпла на одне око:)))) не їла, не спала, але таки додрукувала. І взагалі, відколи народила, багато чого досягла на творчій ниві, так би мовити. Тому, смію вважати, що народження дитини мій чарівний пендель у розвитку творчості!:))))
В мене все починається з ідеї, яку я хочу донести.
Починаю щось писати. З'являються якісь думки, якісь розгалуження якісь інші ідеї...
Опус росте собі еволюційно, а не за якоюсь схемою, конструкцією.
Не тільки не читав ніколи як треба писати, а взагалі книжок не читав.
Оце тільки і почав читати тут самвидав.
Рудий Кіт , А, трошки збрехав я.
Біблію колись прочитав, коли мій син в якусь секту вступив. Щоб можна було аргументовано з ним говорити.
Напевне тому в моїх опусах часто білярелігійні теми.
Без плану ніяк)
Кістяк є, все розписано (майже скрізь) по сценах аж до фіналу. Бо півдесятка сюжетних ліній інакше не витягти)
Але.
Процес від того нічого не втрачає, бо коли пишеш власне текст -- там спливають емоції та деталі, яких жодна схема не передбачить. Тобто план -- це карта, а писання -- власне плавання. Морське повітря, бризки, чайки і таке інше)
спочатку були безцінні поради типу "Звездолет своими руками", потім по краплинках збирала поради Громова і Ладиженського. Треба бути самовпевненим самодуром, що б не прислухатись до поради того, хто вже досягнув успіху.
Але в тому на мою думку і полягає авторська індивідуальність, що треба пропускати поради через призму внутрішніх відчуттів, і обовязково додавати свою родзинку до твору.
Читаю корисні поради. Але книжкові Ангели ведуть до мети, ніколи нічого не відомо наперед, немає рецептів, це ж не солянка. Згідна з Вами - душа твору може вмерти під час таких випробувань. Треба писати душею...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати